27 жовтня 2014 р. Справа № 47000/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за позовом Луцького підприємства електротранспорту до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004132303 від 06.12.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000,00 грн.,-
20.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004132303 від 06.12.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з даним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вчинене протягом календарного року вперше застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн. Крім того зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 року № 279 (зареєстрований в МЮ України 23.06.2000 року за № 369/4590) на кондуктора будь якими нормативними чи відомчими актами, що регулюють облік готівкових коштів та порядок ведення книг обліку розрахункових операцій не покладено обов'язку здійснювати оприбуткування готівкових коштів.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004132303 від 06.12.2011 року.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що за результатами фактичної перевірки Луцькою ОДПІ складено акт №000656 від 23.11.2011 року, яким встановлено порушення позивачем пунктів 2.2. та 2.6. Постанови Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 495/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» прийнято податкове повідомлення-рішення №0004132303 на суму 1000 грн.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з копії відомостей від 23.11.2011 року вбачається, що касиром Луцького підприємства електротранспорту ОСОБА_1 прийнято в кінці робочого дня від підзвітної особи ОСОБА_2 готівкові кошти в сумі 590 грн.
Оприбуткування позивачем грошових коштів підтверджується також видатковим касовим ордером від 24.11.2011 року та копією накладної відомості до сумки з готівковою виручкою № 950 від 24.11.2011 року.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу № 3115 від 21.11.2011 року та направлення № 003474 та № 003475 від 22 листопада 2011 року виданого Луцькою ОДПІ у Волинській області інспекторам податкової служби Корольчук Л.Б. та Рудчик А.Г. доручено з 22.11.2011 року по 31.11.2011 року провести фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності Луцьке підприємства електротранспорту, маршруту по перевезенню пасажирів № 31 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), дотримання вимого бігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії.
За результатами фактичної перевірки Луцькою ОДПІ складено Акт № 000656 від 23.11.2011 року, яким встановлено порушення підприємством пунктів 2.2. та 2.6. Постанови Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 495/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
На підставі Акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0004132303 від 06.12.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1000,00 грн.
З акту перевірки від № 000656 від 23.11.2011 року вбачається, що працівниками податкового органу 23.11.2011 року о 14 год. 25 хв. проведено фактичну перевірку автомобіля «Богдан» р/н НОМЕР_2 слідуючого по маршруту № 31 «ТЦ «Слон» - «Боголюби (філія обласної лікарні)». Перевірка проведена в присутності водія ОСОБА_5 В ході перевірки виявлено слідуючи порушення : готівкові кошти в сумі 200,00 грн. належним чином не оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій. Книгу ОРО на момент перевірки не пред'явлено. З даним актом ознайомлений водій ОСОБА_5 який письмово вказав в Акті, що зауважень до акта та перевіряючих не має. Один примірник акту ним в той же день отримано.
Преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) визначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно п.4 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Водночас абзацом першим ст. 9 Закону не встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які користуються нормами цієї статті, звільнено від використання книги обліку розрахункових операцій. За визначенням ст. 2 Закону ця книга містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Вищезазначені проїзні та перевізні документи відображають рух готівкових коштів та підтверджують факт оплати послуг.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що під час проведення розрахунків на автомобільному транспорті за нормами п. 4 ст. 9 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести прошнуровану та належним чином зареєстровану в органах державної податкової служби книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення та складати у ній щоденні звіти.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача на те, що на кондуктора будь-якими нормативними чи відомчими актами, що регулюють облік готівкових коштів та порядок ведення книг обліку розрахункових операцій, не покладено обов'язку здійснювати оприбуткування готівкових коштів посилається на Інструкцію про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу № 279 від 31.05.2000 року, оскільки відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 503 від 25.05.2006 року дана Інструкція втратила чинність.
Наказом Державної податкової адміністрації № 614 від 01.12.2000 року затверджено «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», відповідно до якого Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок) розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 2.2. Порядку визначено, що книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СГ, на кожний транспортний засіб.
З довідки Луцької ОДПІ № 0318005374 від 15.06.2011 року вбачається, що податковою інспекцією здійснено реєстрацію книги обліку розрахункових операцій а/м марки «Богдан» А09202 д.н. НОМЕР_2 маршрути № 11, № 16, № 22, № 25, № 31 та № 47 з 15.06.2011 року.
Відповідно до п. 7.1. Порядку СГ повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.
Пунктом 7.5 Порядку встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам),
На момент фактичної перевірки проведеної працівниками Луцької ОДПІ 23.11.2011 року книга розрахункових операцій не була наявна в автомобілі марки «Богдан» д.н. НОМЕР_2 слідуючого маршрутом № 31, оскільки знаходилась в депо Луцького підприємства электротранспорту. У водія ОСОБА_5 знаходився відривний квитково-касовий лист серії ВМВ-1 № 040495 від 23.11.2011 року з книги ОРО, який і пред'являвся працівникам податкового органу під час перевірки.
З представленої в судовому засіданні книги розрахункових операцій № 0318005374 на автомобіль марки «Богдан» д.н. НОМЕР_2 маршрути № 11, № 16, № 22, № 25, № 31 та № 47, яка розпочата 17.06.2011 року та закінчена 28.11.2011 року вбачається, що дана книга ОРО належним чином зареєстрована, прошнурована та ведеться відповідно до вимог вищевказаного Порядку.
Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що до нього повинно бути застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. відповідно до п.1 ч. І ст.17 Закону № 265/95-ВР, оскільки вищевказаною статтею не передбачено відповідальності за порушення виявлене в ході перевірки (не оприбуткування готівки). Проте, згідно п.3 ч.1 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
З податкового повідомлення-рішення № 0004132303 від 06.12.2011 року винесеного Луцькою ОДПІ вбачається, що до позивача за порушення п.2.2. та п. 2.6. розділу 2 Постанови № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року та ст. 1 Указу Президента України № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1000,00 грн.
Пунктом 2.2. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 року (далі Положення) передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно п.2.6. Положення визначено, що підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно дорожнього листа маршруту № 31 від 23.11.2011 року та розкладу руху автобусів на період з 01.07.2011 року по 30.06.2016 року вбачається, що розпочався рейс об 06 год. 35 хв. та закінчився об 20 год. 40 хв.
З відривного квитково-касового листа серії ВМВ-1 № 040495 від 23.11.2011 року з книги ОРО вбачається, що підзвітною особою ОСОБА_5 на протязі всього дня та вчасності о 14 год. 22 хв. обліковано квитків вартістю 2 гривні - серії 219001 по 219200 та в кінці рейсу по серію 219290. Квитки вартістю 1 гривня - серії 003251 по 003260 маршруту.
Судом також встановлено, що відповідно до графіку обліку квитків по закінченню рейсу вищевказаного квитково-касового листа підзвітною особою ОСОБА_5 обліковано проданими 290 квитків на загальну суму 590 гривень.
Абзацом 3 пункту 1 статті 1 Указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
З копії відомостей від 23.11.2011 року вбачається, що касиром Луцького підприємства електротранспорту ОСОБА_1 прийнято в кінці робочого дня від підзвітної особи ОСОБА_5 готівкові кошти в сумі 590 грн.
Оприбуткування позивачем грошових коштів підтверджується також видатковим касовим ордером від 24.11.2011 року та копією накладної відомості до сумки з готівковою виручкою № 950 від 24.11.2011 року, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є протиправним.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі №2а/0370/171/12- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний