"22" жовтня 2014 р.Справа № 916/3140/14
За позовом: Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10"
про стягнення 15 261,50 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Миколюк В.М. - довіреність від 17.09.2014 року;
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10", в якій просить суд стягнути з відповідача 15 261,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті проведення Державною фінансовою інспекцією перевірки було встановлено завищення вартості виконаних за договором підряду №3/03 від 15.03.2011р. робіт на суму 15 261,50 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014 року було порушено провадження у справі №916/3140/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.
26.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10" подано до канцелярії суду пояснення (а.с.58), в яких відповідач зазначив, що ним на розрахунковий рахунок Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області були повернуті грошові кошти у сумі 22 911,60 грн., у підтвердження чого ТОВ "Будівельно-монтажне управління №10" надано суду платіжні доручення (а.с.59-60).
У судовому засіданні 22.10.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 22.10.2014р. не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи у попередньому судовому засіданні, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с.81). При цьому, у попередньому судовому засіданні представник відповідача наголосив на тому, що раніше у 2011р. перевіркою КРУ вже було встановлено завищення вартості виконаних робіт за договором підряду №3/03 від 15.03.2011р., з огляду на що ТОВ "Будівельно-монтажне управління №10" було перераховано позивачу 22 911,60 грн.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи, підставою заявлення позову Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області фактично зазначає завищення ТОВ "Будівельно-монтажне управління №10" вартості виконаних робіт за договором підряду №3/03 від 15.03.2011р., що відображено у акті Державної Фінансової інспекції.
При цьому, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2011р. між Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10" (підрядник) було укладено договір підряду №3/03 (а.с.16-20), відповідно до умов якого підрядник у межах договірної ціни зобов'язаний виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи: капітальний ремонт будинку культури Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
У відповідності до п. 2.1. договору вартість робіт складає 297 886,80 грн. з ПДВ згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 320 798,40 грн.
Позивачем на виконання умов договору було оплачено підрядні роботи на загальну суму 320 798,40 грн.
Разом з тим, у 2013р., після проведення перевірки, Державною Фінансовою інспекцією було встановлено завищення ТОВ "Будівельно-монтажне управління №10" вартості виконаних підрядних робіт на суму 15 261,50 грн.
Натомість, як встановлено судом в процесі розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10" було перераховано на розрахунковий рахунок Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області суму зайво сплачених грошових котів за виконані підрядні роботі у розмірі 22 911,60 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.59-60).
Таким чином, Сичавською сільською радою Комінтернівського району Одеської області за підрядні роботи було сплачено, з урахуванням повернення 22 911,60 грн., суму 297 886,80 грн., передбачену договором.
За приписами ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст.180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, його ціна, при чому, відповідно до ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно приписів ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, доказів визнання договору недійсним позивач, в порушення ст.33 ГПК України, не надав.
З урахуванням викладеного, підстави для застосування ст.1212 ЦК України у даному випадку відсутні, оскільки доказів безпідставного отримання коштів за умови наявності не визнаного недійсним та виконаного договору, на підставі якого було перераховані кошти за підрядні роботи, позивач суду не надав.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області слід відмовити, у зв'язку з чим судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 27.10.2014р.
Суддя Ю.М. Щавинська