Справа № 2/359/1740/2014
359/5697/14-ц
Іменем України
24 жовтня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді : Саган В.М.
при секретарі : Репа А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач звернувся до суду з цим позовом, з тих підстав, що відповідач 14.10.2011 р. взяв на себе зобов»язання виготовити металеву теплицю розміром 3,150х9,50м, висотою 2.00м, з полікарбонатним покриттям. Роботу зобов»язався виконати до 14.11.2011 року, отримавши у позивача за роботу і на закупку матеріалів кошти в розмірі 14 000 грн. В разі невиконання зобов»язання по виготовленню теплиці в строк, зобов»язався, згідно укладеного договору - письмової розписки, повернути отримані кошти 15-21 листопада 2011 року. В листопаді 2013 року відповідач зобов»язався за невиконане зобов»язання повернути 14000 грн. в строк до 03.12.2013 р., згідно письмової розписки. Однак свої зобов'язання не виконав, а тому просить стягнути з відповідача основний борг 14000 грн. , 3% річних за від простроченої суми за час користування грошовими коштами з 14.11.2011 р. по 14.06.2014 року в розмірі 1225 грн. та понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з"явився, але надав суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу в його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, , заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, а тому суд прийняв рішення про заочний розгляд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував.
Дослідивши матеріали по справі, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14.10.2011 року між сторонами було укладено договір на виконання певної роботи, викладений у письмовій формі розписки, у відповідності з якою позивач надав, а відповідач взяв 14 000 грн. під зобов"язання виготовити металеву теплицю, розміром 3,150х9,50, висотою 2,00м, з полікарбонатним покриттям до 14.11.2011 року. В разі невиконання зобов»язання по виготовленню теплиці в строк, зобов»язався повернути кошти в розмірі 14 000 грн. 15-21 листопада 2011 року.(а.с.4).
Відповідач свої зобов"язання за договором по виготовленню теплиці та повернення грошових коштів не виконав.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На неодноразові звернення позивача з вимогою виконати зобов"язання чи повернути кошти, відповідач 28. 11.2013 року зобов»язався повернути кошти в строк до 03.12.2013 року, що підтверджується письмовою розпискою.(а.с. 4).
Однак, відповідач розірвавши взяте на себе зобов»язання по виготовленню теплиці, добровільно коштів не повертає та продовжує незаконно ними користуватися..
У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
Як вбачається, строк виконання зобов"язання був визначений в договорі ( розписці) датою - 15-21.11.2011 року та 03.12.2013 року.
Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання, а згідно частини 2 цієї статті боржник на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відповідач ОСОБА_2 повинен сплатити позивачу ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми 14 000 грн. за час користування грошовими коштами за період з 14 листопада 2011 року по 14 червня 2014 року, що становить 1 225 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач свої обов'язки щодо повернення коштів не виконав, а тому загальна сума боргу з урахуванням 3% річних, яка становить 15 225 грн., підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати : 304 грн. 50 коп. судового збору.
На підставі ст.ст.509, 526, 530, 536, 625, 1214 ЦК України; керуючись ст. ст. 57-62, 88, 169, 212-215, 226- 229 ЦПК України суд,
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 14 000 грн., 3% річних від простроченої суми за час користування грошовими коштами в розмірі 1225 грн. та 304 грн. 50 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Київської області в загальному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Саган В.М.