Провадження № 11-кп/774/1516/14 Справа № 200/14084/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
28 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
28 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника КВІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_8
засудженого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріал за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року якою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урод. м. Дніпропетровська, проживаючому АДРЕСА_1 , не одруженого, судимого:
-31 січня 2014р Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 212 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в сумі 17 000грн, за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу у сумі 4250грн., з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з веденням бухгалтерського обліку, складанням та поданням податкових декларацій та інших документів, пов'язаних зі сплатою податків та обов'язкових платежів до бюджету строком на 1 рік. На підстав ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді штрафу в дохід держави у сумі 17 000 грн, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з веденням бухгалтерського обліку, складанням та поданням податкових декларацій та інших документів, пов'язаних зі сплатою податків та обов'язкових платежів до бюджету строком на 1 рік.
відмовлено в задоволенні заяви про звільнення від додаткового покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
На вищевказану ухвалу суду першої інстанції, захисником ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 принесена апеляційна скарга, в якій захисник просить скасувати ухвалу суду та застосувати до її підзахисного Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, враховуючи те що її підзахисний відбув на момент набрання Закону України «Про амністію у 2014р» не менш однієї чверті призначеного строку основного покарання (штрафу) та засуджений він за злочин, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я. В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 посилається на те, що її підзахисний призначене покарання у виді штрафу виконав в повному обсязі, а на день набрання Закону України «Про амністію у 2014р» відбув більш ніж одну четверту строку додаткового покарання.
Судовий матеріал за заявою ОСОБА_9 свідчить про те, що зазначеною ухвалою місцевого суду було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_9 щодо застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви про застосування амністії, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що засуджений ОСОБА_9 та його захисник суду не надали будь-яких документів щодо відбуття засудженим основного покарання у вигляді штрафу і захисником не ставиться питання щодо звільнення засудженого від відбуття основного покарання у вигляді штрафу, а підставою згідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014р» для звільнення особи від відбуття покарання як основного так і додаткового є відбуття не менш ? призначеного строку основного покарання. Також суд зазначив, що законом України «Про амністію у 2014р» не передбачає звільнення засудженої особи тільки від додаткового покарання. Вищезазначені обставини є перешкодою для застосування амністії.
На думку прокурора апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 є обґрунтованою яка підлягає задоволенню так як на час розгляду в суді першої інстанції даних про сплату штрафу засудженим даних не було.
Вислухавши думки учасників апеляційного провадження, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляції і співставивши їх з матеріалами по заяві, колегія суддів вважає, що принесена апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги захисника в інтересах засудженого ОСОБА_9 щодо незаконності та безпідставності прийнятого місцевим судом рішення про відмову в застосуванні щодо нього амністії колегія суддів вважає слушними.
Як вбачається з матеріалів, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 31 січня 2014р ОСОБА_10 було визнано винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України та призначено основне покарання у виді штрафу та також було призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з веденням бухгалтерського обліку, складанням та поданням податкових декларацій та інших документів, пов'язаних зі сплатою податків та обов'язкових платежів до бюджету строком на 1 рік.
Згідно ч. 2 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Добровільна сплата штрафу полягає у внесенні засудженим у місячний строк після набрання вироком законної сили суми штрафу в установу банку на спеціальний рахунок і надання до відповідного суду документа, який підтверджує сплату штрафу Добровільна сплата штрафу у встановлений законом місячний строк означає, що покарання виконане.
Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2014р» передбачено, що звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 Закону України «Про амністію у 2014р», засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менш однієї четвертої призначеного строку покарання
Захисником ОСОБА_7 було надано довідку з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2014р, згідно якої засудженим ОСОБА_9 було сплачено штраф в повному обсязі за вироком суду, тобто ОСОБА_9 відбув призначене судом основне покарання.
Виходячи, зі змісту ст.14 Закону України «Про амністію у 2014р» вбачається що до осіб на яких поширюється дії цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.
Таким чином, ОСОБА_9 підлягає звільненню від призначеного за вироком суду додаткового покарання на підставі Закону України про амністію.
На підставі ст. 2,14 Закону України «Про амністію у 2014р» та., керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_9 від додаткового покарання призначеного йому за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2014р на підставі ст. ст. .2, 14 Закону України «Про амністію у 2014р»
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення їй копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4