Справа № 627/1225/14-к
28.10.2014 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городне, Краснокутського району, Харківської області, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , судимий 08.04.2014 Краснокутським районним судом за ч.1 ст.164 КК України, до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, за що судимість не знята та не погашена, не маючому на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючому, у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч. 2 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимий 08.04.2014 Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, за що судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин при таких обставинах.
Так, 13 травня 2014 року, ОСОБА_4 був поставлений на облік в кримінально-виконавчій інспекції Краснокутського району, а 22 травня 2014 року йому було роз'яснено порядок та умови відбуття покарання, видано направлення до Качалівської сільської ради, відповідно до якого обвинувачений мав з 23 травня 2014 року приступити до відбуття покарання у вигляді громадських робіт, призначеного йому за вироком суду. Будучи зобов'язаним відпрацювати визначений вироком суду строк громадських робіт, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбуття покарання 01 липня 2014 року, 02 липня 2014 року, 03 липня 2014 року, 04 липня 2014 року, 07 липня 2014 року без поважних причин перестав відбувати призначене йому покарання у вигляді громадських робіт, у зв'язку з чим не відбутий строк покарання становить 20 годин громадських робіт.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав аналогічні пояснення.
Пояснення ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності його позиції.
Обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину, інкримінованому йому органом досудового слідства, при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
Прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження.
Судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.
Учасникам судового процесу роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності провини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину , передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто:
- Ухилення від покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу підсудного, який не працює, за місцем проживання матеріалів , характеризуючи його негативно не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
По провадженні цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
В силу ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) .
Згідно п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України ОСОБА_4 зобов'язати :
не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, роботи або навчання;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Контроль за виконанням покарання покласти на Краснокутським міжрайонний відділ Кримінально - виконавчої інспекції УДПтСУ.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1