Справа № 201/10371/14-ц (2-а/201/291/2014)
22 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кузьміної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови, -
31 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративною позовною заявою управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови (а. с. 3-5).
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовні заяві та його представник у судовому засіданні посилались на те, що на виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області знаходилось виконавче провадження № 37252118, відкрите на виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яка набрала чинності щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 серпня 2010 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням змін, які відбулися у зв'язку з набуттям чинності Наказу Міністерства оборони України від 28 липня 2008 року № 377. Постановою № 37252118 від 09 серпня 2013 року вказане виконавче провадження було закінчено на підставі виконання вимоги у повному обсязі. Проте ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до наданого відповідачем розрахунку, який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, перерахунок пенсії здійснено лише за період з серпня 2010 року по липень 2011 року, що суперечить вимогам постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 жовтня 2011 року, оскільки граничний строк, по який повинно бути здійснено перерахунок та виплата пенсії, зазначено як - по теперішній час. Крім того, ГУ ПФ України в Дніпропетровській області було не тільки зобов'язано здійснити перерахунок, а й виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично отриманою пенсією, яка утворилась з 28 липня 2008 року у зв'язку з набуттям чинності Наказу Міністерства оборони України від 28 липня 2008 року № 377 по теперішній час. Вказаної виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу виплачені не були, тобто останнім вимоги судового рішення виконані не були, а державним виконавцем безпідставно закінчено виконавче провадження. Тому ОСОБА_3 просив суд поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 37252118.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні як у необґрунтованих та безпідставних.
Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до висновку щодо поважності причин пропуску позивачем для звернення до суду з даним адміністративним позовом, а також щодо можливості задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 березня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 37252118 на виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 15 березня 2013 року на підставі постанови суду від 06 жовтня 2011 року щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 серпня 2010 року провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням змін, які відбулися у зв'язку з набуттям чинності Наказу Міністерства оборони України від 28 липня 2008 року № 377. Зобов'язано відповідача з 01 серпня 2010 року виплатити на користь позивача різницю між перерахованою пенсією та фактично отриманою пенсією, яка утворилась з 28 липня 2008 року у зв'язку з набуттям чинності Наказу Міністерства оборони України від 28 липня 2008 року № 377 по теперішній час (а. с. 8).
Постановою державного виконавця від 09 серпня 2013 року виконавче провадження № 37252118 було закінчено у зв'язку з виконанням боржником вимог відповідного виконавчого документу у повному обсязі (а. с. 9).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2013 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 37252118 (а. с. 11-13)
Судом також було встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року вказана ухвала суду першої інстанції від 01 жовтня 2013 року була скасована; у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було відмовлено у зв'язку з невірно обраним ОСОБА_3 способу захисту своїх прав (а. с. 28-29).
При цьому Дніпропетровській апеляційний адміністративний суд, розглядаючи відповідну апеляційну скаргу та виносячи вказану ухвалу, встановив, що «на момент прийняття ухвали суду від 01.10.2013 року в матеріалах справи наявні розрахунки органів Пенсійного фонду, у яких йдеться про здійснення перерахунку ОСОБА_3 пенсійних виплат лише за період з серпня 2010 року по липень 2011 року (а. с. 102, 114), що не відповідає змісту судового рішення та виконавчого документу, якими передбачено здійснення перерахунку по 06.10.2011 року (теперішній час для постанови суду від 06 жовтня 2011 року). Отже, висновок суду про правомірність постанови державного виконавця спростовується матеріалами справи, а судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, як таке, що не відповідає обставинам справи».
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивача до відповідача стосовно скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №31252118 та приймаючи до уваги встановлені ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року обставини, а саме: помилковість висновку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо правомірності дій держаного виконавця з закінчення зазначеного виконавчого провадження, суд вважає дані позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116-11, 99, 159, 161-163, 181, 256 України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 09 квітня 2013 року про закінчення виконавчого провадження № 37252118.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий-суддя Г.В. Черновськой