23 жовтня 2014 року Справа № 61286/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу акціонерного товариства «Сільгосптехніка» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області до акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
У грудні 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач посилався на те, що АТ «Сільгосптехніка» всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодувало фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з 1.09.2011 року по 30.11.2011 року, внаслідок чого виникла заборгованість з цього виду платежу в розмірі 1801,89 грн.
Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в зазначеному вище розмірі.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року позов задоволено.
Стягнуто з АТ «Сільгосптехніка» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 1801,89 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржило АТ «Сільгосптехніка», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та на підставі не повно досліджених доказів у справі.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що на час перебування у трудових відносинах ОСОБА_1, якому виплачується пільгова пенсія, з відповідачем, його робоче місце не було атестоване, тому в АТ «Сільгосптехніка» немає обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку його пенсії органу Пенсійного фонду України.
Крім того, даний позов про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягає розгляду в порядку господарського, а не адміністративного судочинства відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року.
Апелянт просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року та закрити провадження у справі.
Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
В справі встановлено, що відповідно до розрахунку, поданого управлінням Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, відповідачем не відшкодовано витрати на виплату і доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 в сумі 1801,89 грн. за період з 1.09.2011 року по 30.11.2011 року.
Задовольняючи позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч вимогам ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1801,89 грн., яка підлягає стягненню з АТ «Сільгосптехніка».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно з п.1 абз. 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відшкодування Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають витрати на доставку пенсії згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, які затверджені наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 № 166, що становлять у місті - 0,79%, у селі та селищі міського типу - 1,56% від суми пенсії; згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 19.09.2007 року за № 828 на період до 31.12.2007 року витрати на доставку пенсії становлять - у місті - 0,80%, у селі та селищі міського типу - 1,95% від суми пенсії.
Згідно пп. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пп. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи видно, що АТ «Сільгосптехніка» допущено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 за період з 1.09.2011 року по 30.11.2011 року.
Оскільки, АТ «Сільгосптехніка» не було відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за вказаний період, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про стягнення заборгованості з відповідача в загальній сумі 1801,89 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апелянта в частині того, що робоче місце ОСОБА_1 на момент його виходу на пенсію не було атестоване, тому немає підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку його пенсії, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки питання атестації робочого місця ОСОБА_1 та законності призначення пільгової пенсії не є предметом спору. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за Списком № 2, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-10).
Посилання апелянта на інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року колегія суддів також не може взяти до уваги, оскільки він є рекомендаційного характеру та роз'яснює деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні господарських спорів, а не адміністративних.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги не спростовують факту наявності у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, тому відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Сільгосптехніка» залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року в справі № 2а-0770/4348/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський