Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/3388/14
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» про стягнення боргу,
представники:
позивача : Брайко М.В. (дов. № 03 від 28.08.2014);
відповідача: не з'явились;
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» про стягнення боргу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 958 від 07.09.2012.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.08.2014.
Ухвалою від 26.08.2014 розгляд справи було відкладено на 16.09.2014.
Ухвалою від 16.09.2014 розгляд справи було відкладено на 30.09.2014.
В судовому засіданні 30.09.2014 було оголошено перерву до 30.09.2014.
В судовому засіданні 30.09.2014 було оголошено перерву до 07.10.2014.
07.10.2014 до господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про продовження троку розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 07.10.2014 оголошено перерву до 14.10.2014.
Ухвалою від 07.10.2014 задоволено клопотання відповідача, розгляд справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 14.10.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
В судовому засіданні 14.10.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
07.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет-А» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» (покупець) було укладено договір поставки № 958, відповідно до п. 1.1. якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у ст. 9 цього договору протягом терміну платежу зазначеного у п. 1.1. додатку № 3, яким (з урахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що оплата за отриманий товар здійснюється на умовах відстрочення платежу, не пізніше 50 календарних днів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені документи не пізніше 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть товаросупровідні документи вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів. Сторони домовились, що покупець має право не оплачувати поставлений товар, загальна вартість якого складає 40000,00 грн, за умови розташування такого товару на вітринах, полицях, інших видних для покупців місяцях. Такий товар має бути повернений або сплачений покупцем повністю на вимогу постачальника, не пізніше 5 календарних днів з дня припинення дії цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до видаткових накладних за період з вересня 2012 року по березень 2013 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 229474,08 грн (копії погоджених сторонами видаткових накладних містяться в матералах справи).
Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару належним чином та відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З платіжних доручень, що були надані суду представниками позивача та відповідача вбачається, що відповідачем прийнятий та неповернутий товар було оплачено лише частково у сумі 223091,30 грн (копії платіжних доручень, наданих сторонами, містяться в матеріалах справи). Відтак, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 6382,78 грн.
Позивач звертався до відповідача з повідомленням від 19.05.2014 про розірвання договору поставки № 958 від 07.09.2012.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що постачальником не було надано необхідних для оплати рахунків, внаслідок чого він не мав можливості виконати свого обов'язку з оплати товару.
Суд не приймає вказані заперечення відповідача, оскільки доказів на підтвердження своїх тверджень не надано, та у останнього були наявні усі необхідні реквізити для здійснення оплати за договором.
Також, в ході судового розгляду суд брав до уваги лише ті накладні на поставку товару, які стосувались спірних правовідносин, позаяк позивачем помилково було долучено накладні, які стосувались правовідносин з іншим контрагентом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6382,78 грн обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-А» (код ЄДРПОУ 37211933) 6382,78 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.
3. Видати наказ.
Повний текст рішення складено 27.10.2014.
Суддя А.Ф. Черногуз