ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23356/14 27.10.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» про вжиття запобіжних заходів
Представники:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» - Стеценко О.В. - довіреність № 330 від 27.02.2014;
Горболис О.А. - довіреність № 280 від 29.01.2014;
від Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» - Тунік А.В. - довіреність № 25-06/2013 від 25.06.2013;
від Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» - Михаленко Л.С. - довіреність № б/н від 23.10.2014;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» - не з'явились.
24.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» в порядку ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3 Господарського процесуального кодексу України звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт».
Відповідно до заяви про вжиття запобіжних заходів заявник просить суд витребувати від Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» всі документи, що стосуються переміщення, реалізації та придбання нафтопродуктів, які знаходились станом на 17.10.2014 на нафтобазі, що розташована за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18, в тому числі, але не виключно договори, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі та інші первинні документи.
Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник вказав, що він є орендарем майна за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18 (нафтобаза) відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток» та Дочірнім підприємством «Васильківська нафтобаза» Договору оренди № 110823 від 30.05.2012 та здійснює там свою господарську діяльність.
Заявник повідомив, що на вказаній нафтобазі знаходились його нафтопродукти загальною кількістю 9700,615 тон, однак 17.10.2014 відбувся рейдерський захват нафтобази за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18, та Державне підприємство «Укртранснафтопродукт» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» здійснюють вивезення та продаж Публічному акціонерному товариству «Концерн Галнафтогаз» нафтопродуктів, які знаходяться в резервуарах вказаної нафтобази, і до яких заявник не має доступу у зв'язку з рейдерським захватом.
Таким чином, заявник зазначає у заяві про вжиття запобіжних заходів про порушення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» на нафтопродукти з боку Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» та Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», а також вказує на існування реальної загрози ненадання вказаними суб'єктами документів, що стосуються протиправного переміщення, реалізації та придбання ними нафтопродуктів, які належать заявнику та які знаходились на нафтобазі станом на 17.10.2014, у зв'язку з чим просить суд витребувати від Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» та Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» всі документи, що стосуються переміщення, реалізації та придбання нафтопродуктів, які знаходились станом на 17.10.2014 на нафтобазі за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18, в тому числі, але не виключно, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі та інші первинні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» про вжиття запобіжних заходів призначено до розгляду на 27.10.2014.
Відповідно до частини 1 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України, заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.
Згідно з п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/251 від 20.04.2007, повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду заяви здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали з додержанням вимог статті 86 ГПК, а в разі необхідності - також шляхом надіслання телефонограми, телетайпограми, використання засобів електронного зв'язку тощо.
Суд зазначає, що як заявник так і заінтересовані особи про розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів були повідомлені телефонограмами за номерами телефонів, які вказані у спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які знаходяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 27.10.2014 представники заявника подали додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи;надали усні пояснення по суті заявлених вимог щодо вжиття запобіжних заходів; заяву про вжиття запобіжних заходів просили задовольнити.
Представник Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» у судовому засіданні подав клопотання про долучення додаткових доказів у справі разом з копіями документів кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014, які суд долучив до матеріалів справи; проти задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів заперечив.
У судовому засіданні 27.10.2014 представник Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» подав заперечення на заяву про вжиття запобіжних заходів, посилаючись на те, що у даної заінтересованої особи не виникало будь-яких цивільно-правових відносин щодо купівлі-продажу нафтопродуктів ані з заявником, ані з іншими заінтересованими особами; Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» не здійснює транспортування вантажів та не надає послуг з транспортування іншим суб'єктам господарювання, не здійснює закупівлю нафтопродуктів. Також представник Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» зазначив, що заявником не доведено наявності зв'язку між запобіжними заходами та порушенням його прав саме вказаною заінтересованою особою, та заперечив щодо наявності документів (доказів), на які посилається заявник, у Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт», щодо якої заявник просить вжити запобіжні заходи, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 434 Господарського процесуального кодексу України її неявка не перешкоджає розглядові заяви.
Розглянувши в судовому засіданні 27.10.2014 заяву про вжиття запобіжних заходів, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 431 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Згідно ст. 432 ГПК України запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
За своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.
Відповідно до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433; імовірності настання обставин, зазначених у статті 431; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Суд зазначає, що, відповідно до частини 5 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України, про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Суд приходить до висновку, що прохальна частина зави про вжиття запобіжних заходів викладена неконкретно та містить невичерпний перелік витребовуваних документів, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» просить витребувати від Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» та Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» всі документи, що стосуються переміщення, реалізації та придбання нафтопродуктів, які знаходились станом на 17.10.2014 на нафтобазі за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18, в тому числі, але не виключно, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі та інші первинні документи.
Зважаючи на те, що резолютивна частина ухвали про вжиття запобіжних заходів має відповідати вимогам, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», конкретно відображати, які саме документи мають бути витребувані, суд позбавлений можливості визначити предмет заяви запобіжні заходи відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України.
Як зазначено в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/251 від 20.04.2007, заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГП, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).
З огляду на застосування до заяви про вжиття запобіжних заходів у вигляді витребування доказів вимог, які встановлені для клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку про необхідність обґрунтування заявником підстав, які підтверджують факт знаходження конкретних доказів у заінтересованих осіб, щодо яких заявник просить вжити запобіжні заходи.
Судом встановлено, що на підтвердження своїх вимог щодо вжиття запобіжних заходів, заявником подані роздруківки з інтернетсайтів «Нафторинок» та «Інтерфакс», що на думку заявника підтверджують факт рейдерського захоплення нафтобази за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18; копії накладних з придбання палива, акти приймання нафтопродуктів та інші документи, надані заявником в підтвердження факту наявності права власності на нафтопродукти; лист, адресований заінтересованим особам, МВС та Генеральній прокуратурі України щодо рейдерського захоплення вказаної нафтобази, та повідомлення про скоєння злочину, адресоване Васильківському МВ ГУ МВС України в Київській області.
Однак, суд приходить до висновку щодо недоведеності факту знаходження конкретних доказів, які просить витребувати заявник саме у вказаних ним у заяві заінтересованих осіб, зокрема, відсутні докази щодо наявності порушених кримінальних проваджень за фактом незаконного заволодіння майном заявника заінтересованими особами, відсутні будь-які належні та допустимі докази в підтвердження факту реалізації вказаними особами майна, яке належить заявнику.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 30.09.2014 у справі № 522/15746/13-к №1-«кс»/522/12939/14, зобов'язано службових осіб нафтобази Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» передати нафтопродукти, які містяться в семи вагонах-цистернах з номерами: № 55694376-66, № 54668280-66, № 54665468, № 73964082, № 51711596-72, № 54968256-66, № 57679409-90 і нафтопродукти у кількості 9689884 кг., які розміщені у резервуарах на території нафтобази Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Паризької комуни, 18, а Державному підприємству «Укртранснафтопродукт» прийняти їх зі складенням відповідних актів прийому-передачі для зберігання та реалізації відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
У судовому засіданні суд просив надати заявника додаткові докази про порушення або загрозу порушення його прав, однак заявником інших доказів, які б дійсно підтверджували порушення або загрозу порушення його прав, суду не надано.
Як пояснив заявник у судовому засіданні, витребувані докази є необхідними для подання віндикаційного позову щодо витребування майна заявника з чужого незаконного володіння. Однак, заявником не доведено, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою або утрудненою, зокрема, що після звернення до суду з відповідним позовом буде відсутня процесуальна можливість подати обґрунтоване клопотання про витребування доказів та можливість фактичного надання зобов'язаними особами відповідних доказів на виконання ухвали про витребування доказів.
В силу положень частини 6 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
За таких обставин, керуючись статтями 33, 43, 431, 434, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток» в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.М. Отрош