21 жовтня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3174/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
при секретарі - Пушенко О.І.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бобруйко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач 03.10.2014 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 00046517010 від 24.09.2014 року.
Свої вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення винесено протиправно. Позивачем було укладено договори поставки з ПП «Оптовичок». Згідно даних договору ПП «Оптовичок» бере на себе зобов'язання за дорученням позивача поставити наступний товар: труба профільна 40x20x2 - 3000 кг; труба профільна 40x40x2 - 3000 кг; труба вгп 20x2,5 - 2000 кг та Аігсаві СБ 4/с-100ЬВ 30А (100л) ЗКВт. На виконання договорів поставки ПП «Оптовичок» поставило визначені договором товари, що підтверджується податковими та видатковими накладними, рахунками - фактури. Зі складу ПП «Оптовичок» товар було вивезено автомобілем, що належить ТОВ ВК МП «Волстас» за договором від 01.01.2012 № 1 про надання транспортних послуг та доставлено за адресою АДРЕСА_1, де позивач орендує складське приміщення. Це підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами. В подальшому придбані за договором поставки труби були продані різним особам, що підтверджується видатковими накладними. Частина труб була продана в магазині із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (звіти додаються). В даний час компресор Аігсазі використовується позивачем у виробничій діяльності та знаходиться на балансі ФОП ОСОБА_3 Таким чином, ФОП ОСОБА_3 правомірно було віднесено до податкового кредиту 10968,00 грн. за договорами поставки з ПП «Оптовичок», а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що ФОП ОСОБА_3 в порушення ст.78 Податкового кодексу України. 18.10.2013 надано копії документів щодо взаємовідносин з ПП "Оптовичок" за грудень 2012 року та березень 2013 року не в повному обсязі, не надано підтверджуючі документи щодо подальшого використання, зберігання, реалізації товару, також не надано пояснення. В ході перевірки, на підставі наданої підприємцем до ДПІ у м.Чернігові декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, додатку № 5 до неї, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013 року встановлено, що ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту за березень 2013 року віднесено суму по взаємовідносинам з ПП "Оптовичок" на загальну суму, 7900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1316,67 грн.). Крім того, ДПІ у м. Чернігові було отримано вакт №160/22/38341028 від 27.06.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Оптовичок" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень, жовтень, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року. На дату складення акту відповідно даних ІС «Податковий блок» - стан платника податків «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Враховуючи вищенаведене, підприємство ПП "Оптовичок" не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, транспортування, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Отже, виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_3 безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Оптовичок", чим порушено пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2012 року на суму 9652,00 грн. та за березень 2013 року на суму 1316,00 грн. З огляду на наведені факти ДПІ в м. Чернігові вважає, що податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на додану вартість є законним та просить відмовити ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 та березень 2013 року про проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Оптовичок». За результатами перевірки складений акт від 09.09.2014 № 2072/17/НОМЕР_1 (а.с.7-11).
Перевіркою встановлено порушення:
- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п.198.1 , п.198.3 , п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2012 року на суму 9652,00 грн. та за березень 2013 року на суму 1316,00 грн., в результаті формування податкового кредиту з ПП «Оптовичок» з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.
Донараховано податок на додану вартість за актом перевірки - 10968,00 грн..
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення №0004651701 від 24 вересня 2014 року (форма Р), яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13710,00 грн., в тому числі 10968,00 грн. основного платежу та 2742,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.12).
Під час проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові було встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як покупцем та ПП «ОПТОВИЧОК», як постачальником було укладено договір поставки № 1 від 03.12.2012 (а.с.16). Згідно умов договору постачальник зобов'язується за дорученням покупця поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: труба профільна 40х20х2 - 3000 кг; труба профільна 40х40х2 - 3000 кг; труба вгп 20х2,5 - 2000 кг.
На виконання умов цього договору сторонами виписано рахунок-фактури від 28.12.2012 №СФ-0000001 на загальну суму 57909,98 грн., в т.ч. ПДВ - 9651,66 грн.; видаткову накладну від 28.12.2012 №РН-0000001 на загальну суму 57909,98 грн., в т.ч. ПДВ - 9651,66 грн. (а.с.17-18).
ПП «ОПТОВИЧОК» було виписано позивачу податкову накладну від 28.12.2012 №1 на загальну суму 57909,98 грн., в т.ч. ПДВ - 9651,66 грн. (а.с.19).
Доставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною №701854 від 28.12.2012, подорожним листом вантажного автомобіля №701854 (а.с.20-21).
Товари, отримані від вищезазначеного контрагенту, були використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується видатковими накладними від 18.07.2013 №СМ-0000122, від 01.08.2013 №СМ-0000141, від 05.08.2013 №СМ-0000137, від 23.10.2013 №СМ-0000177, від 14.10.2013 №СМ-0000171, від 29.03.2013 №СМ-0000046, від 04.04.2013 №СМ-0000048, від 08.04.2013 №СМ-0000049, від 11.04.2013 №СМ-0000053, від 03.06.2013 №СМ-0000085 (а.с.22-31) та звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книг) за 12 місяців 2012 року та за 3 місяці 2013 року (а.с.32-33).
Під час проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові було встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як покупцем та ПП «ОПТОВИЧОК», як постачальником було укладено договір поставки № 4/03/13-1 від 04.03.2013 (а.с.34). Згідно умов договору постачальник зобов'язується за дорученням покупця поставити, а покупець прийняти та оплатити компенсатор Aircast СБ 4/c-100LB 30A (100л) 3КВт.
На виконання умов цього договору сторонами виписано рахунок-фактури від 05.03.2013 №СФ-0000061 на загальну суму 7900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1316,67 грн.; видаткову накладну від 05.03.2013 №РН-0000041 на загальну суму 7900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1316,67 грн. (а.с.35).
ПП «ОПТОВИЧОК» було виписано позивачу податкову накладну від 05.03.2013 №8 на загальну суму 7900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1316,67 грн. (а.с.36).
Доставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною №701883 від 05.03.2013, подорожним листом вантажного автомобіля (а.с.37-38).
Згідно наданих документів компресор Aircast використовується позивачем у виробничій діяльності та знаходиться на балансі ФОП ОСОБА_3, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 10 та карткою рахунку: 68.5.1 (а.с.39-40).
Склад, на який здійснювалась доставка ФОП ОСОБА_3, згідно договору оренди №2/12 від 03.01.2012, орендує у ТОВ ВК МП «Волстас», а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 150 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42-43).
Доставка товару здійснювалась ТОВ ВК МП «Волстас» згідно договору про надання транспортних послуг №1 від 01.01.2012 (а.с.41).
Вищезазначені операції були відображені в податковому обліку позивача, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.44-51).
Крім того, позивач для здійснення господарської діяльності використовує працю найманих працівників, що підтверджується трудовими договорами між працівником і фізичною особою (а.с.52-55).
Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП «ОПТОВИЧОК».
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно із пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України, була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ у м. Чернігові зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом на підставі висновків акту перевірки від 27.06.2013 №160/22/38341028 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптовичок» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень, жовтень, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року, яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, транспортування, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.
Суд вважає, що висновки ДПІ у м. Чернігові про відсутність реального здійснення ПП «ОПТОВИЧОК» поставок товарів для фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є безпідставними та неправомірними, оскільки акт ДПІ у м. Чернігові не є підставою вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовує реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарської операції зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ПП «ОПТОВИЧОК».
Також, суд вважає, що позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, в судовому засідання було встановлено наявність первинних бухгалтерських документів, що свідчать про отримання позивачем товару від контрагента та використання його у власній господарській діяльності.
Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентом - ПП «ОПТОВИЧОК» спричинили реальні юридичні наслідки для фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в судовому засіданні встановлено факт використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у м. Чернігові неправомірно донарахувала Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 00046517010 від 24.09.2014 року, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 00046517010 від 24.09.2014 року.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур