ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 жовтня 2014 року № 813/6164/14
зал судових засідань № 8
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Бугара М.Р.,
за участю:
представника позивача Власенка О.А.,
представника відповідача Коробенюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом КЕВ м. Рівне Міністерства оборони України до Західного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування окремих пунктів рекомендацій, викладених у аудиторському звіті, -
встановив:
КЕВ м. Рівне Міністерства оборони України звернувся в суд з позовом до Західного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправними дій відповідача, скасування пунктів 1-3 розділу ІІІ рекомендацій, викладених у аудиторському звіті №234/5/42 від 24.07.2014 року
Позовні вимоги мотивовані тим, що підпункти 1-3 пункту 3 розділу ІІІ рекомендацій, викладених у аудиторському звіті є протиправними та підлягаю скасуванню, зокрема:
- пп. 1 п. 3.2 внести зміни до наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику де затвердити перелік та вартість заходів з виконання основних функцій та завдань КЕВ м. Рівне. Також визначити порядок перерахування коштів від оренди нерухомого майна та забезпечити в повному обсязі перерахування коштів до забезпечуючого фінансового органу;
- пп. 2 п. 3.2 активізувати роботу щодо повного відшкодування спожитих орендарями комунальних послуг, енергоносіїв та відшкодування земельного податку у сумі 27,74 тис. грн. з метою погашення дебіторської заборгованості. Переписку з виконавчими органами проводити щомісячно до повного погашення боргу;
- пп. 3 п. 3.2 прийняти рішення щодо збільшення позовних вимог на 139950,28 грн., з метою повного відшкодування дебіторської заборгованості, яка рахується на балансі КЕВ м.Рівне за ТОВ «Автосервіс - М» у сумі 873797,94 грн.
Щодо скасування пп. 1 п. 3.2 рекомендацій позивач зазначив, що такої вимоги не передбачено в Методичних рекомендаціях щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях), які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України № 56 від 28.01.2009 року.
Щодо скасування пп. 2 п. 3.2 рекомендацій стосовно невжиття позивачем заходів з метою відшкодування орендарями боргу з комунальних послуг на загальну суму 27,74 тис. грн. зазначив, що інспекторами Західного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України не конкретизовано в чому саме полягає невжиття КЕВ м.Рівне заходів щодо відшкодування простроченої заборгованості на загальну суму 27,74 тис.
Щодо скасування пп. 3 п. 3.2 рекомендацій зазначив, що ТОВ «Автосервіс - М» визнано банкрутом, а тому рекомендація щодо збільшення позовних вимог на 139950,28 грн., з метою повного відшкодування ТОВ «Автосервіс - М» дебіторської заборгованості є безпідставною, оскільки недостатньо арештованого майна для повного погашення боргу.
Відповідач подав до суду заперечення від 22.09.2014 року (а.с.81-84). Заперечення обґрунтовані тим, що за результатами проведеного аудиту встановлено ряд порушень у діяльності КЕВ м. Рівне. Зокрема, позивачем не забезпечено відшкодування дебіторської заборгованості з земельного податку на суму 27,74 тис. грн., чим порушено вимоги п. 2 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.20 Постанови КМ України від 28.02.2002 №228. Позивачем не представлено та, як наслідок не досліджено відповідачем механізму перерахування чи розрахунку відповідних сум, які підлягають перерахуванню до ЗФО з урахуванням забезпечення ресурсами спецфонду установи з виконання її основних функцій, зокрема наказами про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику на відповідний рік. Стосовно повного відшкодування ТОВ «Автосервіс - М» дебіторської заборгованості то відповідач зазначив, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Автосервіс - М» була подана значно пізніше її виникнення (26.09.2013 р.) що, свою чергу, не заважало позивачу вжити заходи для її погашення до порушення процедури банкрутства. З цих підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Аудит відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м.Рівне проведено на підставі п.3.3.3 Плану діяльності на ІІ півріччя 2014 року Західного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України у період з 07.07.2014 року по 24.07.2014 року.
Процедура проведення внутрішнього аудиту Службою внутрішнього аудиту Збройних сил України, яка складається з Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України та його відокремлених самостійних структурних підрозділів, визначається Порядком проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.11.2012 року за № 753 (далі - Порядок № 753).
Як передбачено п. 3.2 Порядку № 753, керівники, державні службовці, військовослужбовці та працівники підконтрольних суб'єктів зобов'язані, зокрема, вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків, відшкодування збитків (шкоди), притягнення до відповідальності винних осіб та виконувати рекомендації, надані під час проведення та за результатами аудиторського завдання.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що обов'язковим наслідком для підконтрольної установи після проведення фінансового аудиту є виконання рекомендацій, наданих за їх результатами, а тому саме дані рекомендації впливають на права та інтереси позивача у справі.
Що стосується рекомендацій відповідача, викладених в розділі ІІІ аудиторського звіту, то суд дає їм правову оцінку з огляду на наступні обставини справи.
Щодо вимоги визначити порядок перерахування коштів від оренди нерухомого майна та забезпечити в повному обсязі перерахування коштів до забезпечуючого фінансового органу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 4, 7 ст. 13 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу).
Пунктом 12 ст. 4 Закону України Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.11.2011 року №4282-VI установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України 2010-2012 роки є власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), які утримуються за рахунок державного бюджету, в тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;
Статтею 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.
Наведені вище норми законів кореспондуються із ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України і галузевих академій наук), що утримуються за рахунок державного бюджету, у тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Згідно з п. 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика №786) визначено, що у разі оренди закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна орендна плата згідно із статтею 8 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» спрямовується до державного бюджету.
У разі оренди майна бюджетних установ орендна плата спрямовується до державного бюджету в розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Пунктом 11 Положення № 356 визначено, що перерахування отриманих власних надходжень (за виключанням сум сплачених податків та спрямованих на відшкодування понесених витрат) здійснюється з урахуванням нормативів, бюджетними установами, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ.
Аудиторською перевіркою встановлено, що в порушення вимог 1.3.1 Положення №356, начальником КЕВ м. Рівне не забезпечено в повному обсязі перерахувань до забезпечуючого фінансового органу (ЗТКЕУ) надходжень від орендної плати на загальну суму 112,62 тис. грн., які повинні перераховуватись щомісячно у відповідності до вище наведених норм.
Таким чином, отримана КЕВ м. Рівне орендна плата у відповідному розмірі мала б бути перерахована до державного бюджету згідно із вимогами п. 17 Методики № 786, Законів України Про державний бюджет України на 2012-2013 роки та у відповідності до Бюджетного кодексу України.
Отже, позовна вимога про скасування пп. 1 п. 3.2 рекомендацій задоволенню не підлягає.
Щодо скасування пп. 2 п. 3.2 Рекомендацій стосовно невжиття позивачем заходів з метою відшкодування орендарями боргу з комунальних послуг на загальну суму 27,74 тис. грн., суд зазначає таке.
Аудиторською перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.2 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та в порушення п. 20 Постанови КМ України від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» керівництвом КЕВ м. Рівне за рахунок коштів спеціального фонду за період, що підлягав перевірці, покрито витрати орендарів на загальну суму 27,74 тис. грн. (в т.ч. комунальні послуги - 9,16 тис. грн., відшкодування земельного податку - 18,58 тис. грн.).
При проведенні інтерв'ювання головний бухгалтер КЕВ м. Рівне Несторенко Н.П. пояснила, що вищезазначена заборгованість рахується на балансі КЕВ м. Рівне внаслідок несвоєчасної оплати орендарями за надані комунальні послуги. Станом на 01.07.2014 р. грошові кошти за спожиті комунальні послуги від орендарів на реєстраційний рахунок КЕВ м. Рівне не надходили. Зазначила, що вказана заборгованість буде відшкодовуватись виконавчими органами у відповідності до рішень судів.
Отже, невжиття позивачем заходів з метою своєчасного та повного відшкодування орендарями боргу з комунальних послуг та сплати земельного податку на загальну суму 27,74 тис. грн. призвело до витрат спеціального фонду КЕВ м. Рівне на інші потреби та покриття витрат орендарів.
Таким чином, позовна вимога про скасування пп. 2 п. 3.2 Рекомендацій задоволенню не підлягає.
Стосовно скасування пп. 3 п. 3.2 рекомендацій з вимогою прийняти позивачем рішення щодо збільшення позовних вимог на 139950,28 грн., з метою повного відшкодування дебіторської заборгованості, яка рахується на балансі КЕВ м. Рівне за ТОВ «Автосервіс - М» у сумі 873797,94 грн., суд зазначає наступне.
Встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 року у справі № 5019/682/11 за позовом прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах КЕВ м. Рівне до ТОВ «Автосервіс - М» вирішено стягнути борг з орендної плати у сумі 733847,66 грн.
Разом з тим, за даними бухгалтерського обліку, станом на 01.07.2014 р. на балансі КЕВ м. Рівне обліковано дебіторську заборгованість у сумі 873797,94 грн., що є більшою на 1399503,28 грн., яка зазначена у рішенні.
На примусове стягнення боргу згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 року у справі № 5019/682/11 матеріали були передані до органів виконавчої влади.
У зв'язку із невиконанням рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2012 року у справі № 5019/682/11, 26.09.2013 року КЕВ м. Рівне відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подано заяву про порушення провадження про банкрутство ТОВ «Автосервіс - М» з вимогою на суму 1033928,48 грн. (в залежності від вартості майна, яке може бути реалізовано в рахунок погашення боргу).
Постановою Господарського суду Харківської області від 11.02.2014 року у справі №923/1484/13 за заявою КЕВ м. Рівне, ТОВ «Автосервіс - М» визнано банкрутом.
У вказаній постанові зазначено, що згідно акту інвентаризації майна боржника, станом на 20.12.2013 року за боржником обліковуються 7 одиниць транспортних засобів загальною вартістю 259 тис. грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач вчинив усі дії, необхідні для погашення дебіторської заборгованості ТОВ «Автосервіс - М» на суму боргу 733847,66 грн. в залежності від вартості майна, яке може бути реалізовано в рахунок погашення боргу, тому вимога пп. 3 п.3.2 рекомендацій щодо збільшення позовних вимог на 139950,28 грн., з метою повного відшкодування ТОВ «Автосервіс - М» дебіторської заборгованості є безпідставною, оскільки недостатньо арештованого майна для повного погашення боргу.
Отже, в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню.
Як передбачено п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними та скасування рекомендацій, викладених в пп. 3 п.3.2 розділу ІІІ рекомендацій аудиторського звіту, а тому в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить стягнути на корить позивача з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати пп. 3 п.3.2 розділу ІІІ рекомендації , викладеної у аудиторському звіті №234/5/42 від 24.07.2014 року.
3.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне судовий збір у розмірі 24 грн. 36 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 28.10.2014 року.
Суддя Братичак У.В.