Ухвала від 21.10.2014 по справі 405/2966/14-к

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/583/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника-адвоката ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014120020001376 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та в їх інтересах захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2014 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст.15,ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 600 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнено на користь держави витрати за проведення судових експертиз: з ОСОБА_7 - 638 грн.98 коп., з ОСОБА_10 - 246 грн., з ОСОБА_11 - 392 грн.98 коп.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, але в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

засуджено за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці.

Запобіжним заходом залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 21.03.2014 року.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_11 , щодо якого апеляційних скарг не надходило.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище за попередньою змовою групою осіб та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, за наступних обставин:

11.03.2014 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи разом з ОСОБА_11 біля продовольчого магазину, який розташований на розі вул. Покровської та Карабінерної в м. Кіровограді, та розпиваючи спиртні напої, запропонував ОСОБА_11 вчинити таємне викрадення чужого майна з будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_12 , на що ОСОБА_11 погодився. Після чого, того ж дня близько 21 год. 20 хв., ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, перелізли через паркан, який огороджує вищевказаний будинок, на територію подвір'я, де шляхом вільного доступу через відчинене вікно проникли до приміщення квартири АДРЕСА_5 , належної ОСОБА_12 , звідки таємно викрали системний блок марки «LG GCR - 8523В», вартість якого згідно висновку судової комплексної товарознавчої та комп'ютерно - технічної експертизи № 447,448 від 20.03.2014 року складає 200 грн. та телевізор марки «Saturn ST-TV 21», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 213 від 14.03.2014 року складає 587 грн. 30 коп., з якими намагалися зникнути з території вищевказаного домоволодіння. Однак, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 не виконали усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як факт крадіжки було виявлено випадковими очевидцями-сусідами під час того, як вони намагалися зникнути з місця вчинення злочину з викраденим майном.

Крім того, 19.03.2014 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в ході спілкування ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7 вчинити таємне викрадення чужого майна з недобудованого домоволодіння по АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_13 , на що ОСОБА_7 дав свою добровільну згоду. З цією метою в газеті «Все про все» ОСОБА_8 знайшов оголошення про послуги автоперевезення, замовивши вантажний мікроавтобус. Після чого, 19.03.2014 року, точний час судом не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 під'їхали на замовленому вантажному мікроавтобусі, марку та державний номерний знак якого судом не встановлено, до будинку АДРЕСА_6 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань, з метою власної наживи, шляхом перетинання через паркан, ОСОБА_7 проник на територію подвір'я вказаного будинку, відчинив ворота для заїзду автомобіля, де із залізного контейнера, який знаходився на території даного домоволодіння, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 шляхом вільного доступу, таємно викрали прилад для зварювання металу марки «ТДМ-401-У2», вартість якого згідно висновку експерта № 705 від 28.04.2014 року складає 1 200 грн., належний ОСОБА_9 , який завантажили у мікроавтобус. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 1 200 грн.

Крім того, 20.03.2014 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в ході спілкування ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7 повторно вчинити таємне викрадення чужого майна з домоволодіння по АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_13 , достовірно знаючи про наявність там майна, яке можливо викрасти, на що ОСОБА_7 дав свою добровільну згоду. Після чого, 20.03.2014 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих спонукань, проникли шляхом перетинання через паркан на територію подвір'я вказаного будинку, де із залізного контейнера, який знаходився на території даного домоволодіння, шляхом вільного доступу, таємно викрали автомобільне мастило, а саме: 7 каністр моторного мастила «Castrol Magnatec 10w/40 A3/B4» об'ємом 4 літри кожна, вартість яких згідно висновку експерта № 582 від 07.04.2014 року складає 1 960 грн. та 2 каністри моторного мастила «Castrol Magnatec 10w/40 A3/B4» об'ємом 1 літр кожна, вартість яких згідно висновку експерта № 582 від 07.04.2014 року складає 190 грн., які намагалися винести за межі приватної території. При цьому з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як даний факт був виявлений сином власника вищезазначеної приватної території ОСОБА_9 , в той момент, коли останні перебували на вищевказаній території.

В апеляційних скаргах:

обвинувачений ОСОБА_10 просить скасувати вирок районного суду в зв'язку з порушенням кримінально-процесуального закону, змагальності сторін, однобічністю та порушено його право на захист в судовому засіданні, застосувати щодо нього ЗУ «Про амністію».

обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок районного суду в зв'язку з порушенням кримінально-процесуального закону, змагальності сторін, однобічністю та порушено його право на захист в судовому засіданні.

захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 просить вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2014 року стосовно ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання, застосувавши ст. 75 КК України, а саме, звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку на певний термін.

Свої доводи мотивує тим, що підзахисний свою вину у вчиненні ним крадіжки та замаху на крадіжку визнав повністю, пояснивши, що вчиняв їх за обставин, вказаних у висунутому обвинуваченні, щиро розкаявся у вчиненому, неодноразово наголошував на тому, що дуже жалкує та винить себе в тому, що сталося, пояснив, що він, знаходячись в місцях тримання під вартою, усвідомив неправомірність своєї поведінки та вже зробив для себе відповідні висновки. Крім того, ОСОБА_8 зазначив, що проживав у цивільному шлюбі та на своєму утриманні має малолітню доньку, в зв'язку з чим просив надати йому шанс на виправлення, застосувавши норми ст.75 КК України, звільнивши його від відбування заслуженого покарання з іспитовим строком.

ОСОБА_8 вчинив тяжкі злочини, заподіяну шкоду відшкодував, не працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, проте при цьому безпідставно зробив висновок, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження нових злочинів можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що йому було відшкодовано частину завданої шкоди з боку ОСОБА_8 та вказав, що він до нього жодних претензій матеріального характеру немає, просив суд при призначенні покарання врахувати всі обставини, які характеризують особу ОСОБА_8 та пом'якшити йому покарання.

В зв'язку із вище викладеним вважає покарання невідповідним для обвинуваченого ОСОБА_8 та є явно несправедливим через його суворість.

захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2014 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити в частині призначеного покарання, застосувавши ст. 75 КК України, а саме, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку на певний термін.

Свої доводи мотивує тим, що підзахисний свою вину у вчиненні ним замаху на крадіжку за попередньою змовою із ОСОБА_11 та у вчиненні крадіжки та замаху на крадіжку за попередньою змовою із ОСОБА_8 , визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, дуже жалкує, що знаходячись під домашнім арештом, не усвідомив протиправність своїх дій, знову спробував стати на злочинний шлях, винить себе у вчиненому, проте перебуваючи під вартою на даний час, усвідомив неправомірність своєї поведінки та вже зробив для себе відповідні висновки. В зв'язку з тим, що ОСОБА_7 проживає разом і матір'ю, яка має серйозні захворювання та потребує допомоги та підтримки, просив суд надати йому шанс на виправлення, застосувавши норми ст.75 КК України, звільнивши його від відбування заслуженого покарання з іспитовим строком.

ОСОБА_7 раніше не судимий, проживає з хворою матір'ю, яка потребує допомоги, на обліках в КОНД та КОПЛ не значиться, відповідно до наявної в матеріалах провадження характеристики, він працює на різних роботах, уважний, добросовісний, допомагає сусідам по господарству, користується повагою, допомагає матері.

В зв'язку із вище викладеним вважає покарання невідповідним для обвинуваченого ОСОБА_7 та є явно несправедливим через його суворість.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність залишення вироку суду без зміни, обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які в судових дебатах та останньому слові просили застосувати до них ст.75 КК України внаслідок суворості призначеного покарання, та в їх інтересах захисника - адвоката ОСОБА_6 , яка просила звільнити обвинувачених ОСОБА_7 . ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку на певний термін, застосувавши норми ст.75 КК України, звільнивши їх від відбування заслуженого покарання з іспитовим строком, оскільки вважає покарання невідповідним та є явно несправедливим через його суворість, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_7 , ОСОБА_8 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185,ч.3ст.185 КК України, кваліфікувавши їх дії як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище за попередньою змовою групою осіб та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Обвинувачені свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185,ч.3ст.185 КК України, визнали повністю, щиро розкаїлись висновки про доведеність вини обвинувачених у вчиненні правопорушення суд зробив на підставі показань обвинувачених, які підтвердили факт вчинення ними викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України докази про вчинення ними цих правопорушень у судовому засіданні не досліджувалися.

Ніким із учасників судового процесу юридична кваліфікація інкримінованих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України не оспорюється, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини останніх та правильної кваліфікації дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які відноситься до категорії тяжких злочинів, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяли розкриттю злочину, визнали вину в повному обсязі, мають постійне місце проживання та позитивно характеризується за ними, на обліку ні в наркологічному, ні психоневрологічних диспансерах не перебувають.

Судом враховано пом'якшуючу вину обставину щире каяття у вчиненних правопорушеннях обвинуваченими, та їх активне сприяння розкриттю злочину.

Потерпілий ОСОБА_14 надав суду заяву в якій вказує, що претензій матеріального та морального характеру до засудженого ОСОБА_8 не має, та просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про можливість пом'якшення покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185,ч.3ст.185 КК України, із застосуванням до них ст.ст.75,76 КК України, оскільки їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Клопотання ОСОБА_8 , щодо застосування до нього вимог ЗУ «Про амністію у 2014 році», не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ні самим ОСОБА_8 , ні його захисником ОСОБА_6 не надано належних доказів до матеріалів кримінального провадження про наявність у останнього дитини та відомостей, що обвинувачений ОСОБА_8 не позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляції обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - задовольнити повністю.

Вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2014 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити, пом'якшивши їм покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання, позбавлення волі призначеного вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 29 травня 2014 року з іспитовим строком на 2 роки, кожного.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, звільнити їх з-під варти із зали суду негайно.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2

Попередній документ
41108238
Наступний документ
41108240
Інформація про рішення:
№ рішення: 41108239
№ справи: 405/2966/14-к
Дата рішення: 21.10.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка