Провадження № 22-ц/774/9039/14 Справа № 203/3403/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Рудь В.В.
Категорія 34
21 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Прозорової М.Л., Повєткіна В.В.
при секретарі: Кравець Є.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У травні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись з позовом, який уточнено у червні 2014 року, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири(а.с.2-6, 48-52).
Позивачі зазначали, що на підставі свідоцтва про право власності на житло №249п-15 від 09.11.1995 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів, вони є власниками квартири АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири №37, що розташована поверхом вище в будинку АДРЕСА_1.
03.02.2014 року сталося залиття належної їм на праві власності квартири №33 із квартири відповідача №37 за вказаною адресою.
Відповідно до звіту про оцінку ринкової вартості збитків, завданих в результаті залиття водою квартири АДРЕСА_1, розмір завданих збитків становить 16026,00 грн., за проведення робіт по проведенню оцінки вартості збитків сплачено ФОП ОСОБА_6 1000,00 грн.
Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що відповідач відмовив у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, позивачі в позовній заяві в редакції від 02 червня 2014 року просили стягнути з ОСОБА_2 на користь кожного з них по 5 675,35 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, по 7 566,70 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 вересня 2014 року позов задоволено частково(а.с.112-115).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі по 5342 грн. кожному, на відшкодування моральної шкоди по 1000 грн. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати за проведення оцінки вартості заподіяних збитків в сумі 1000 грн. та сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 487,20 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин щодо залиття квартири та розміру завданої шкоди, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.118-126).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, відповідно до якої особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права
Статтями 10,60 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
По справі встановлено, що позивачі є співвласниками квартири №33, яка розташована на дев'ятому поверсі в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 09 листопада 1995 року та технічним паспортом на квартиру, виданим ОКП «Дніпродзержинське БТІ»(а.с.21-23).
Власником квартири №37, яка розташована над квартирою №33 на десятому поверсі в будинку АДРЕСА_1, є відповідач ОСОБА_2.(а.с.26).
03.02.2014 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, співвласниками якої є позивачі. Факт залиття квартири позивачів зафіксовано актом від 07 лютого 2014 року, складеним начальником служби ТЖ Кізімом С.А., начальником РЕУ-2 Смирновою О.Н., техніком-доглядачем Кулініч О.В., затвердженим головним інженером КП «ЖК Кіровського району» ДМР Ісаєвим С.М., в якому зазначено, що залиття вказаної квартири відбулося з квартири №37, власником якої є ОСОБА_2.(а.с.8).
Із зазначеного акту та актів №86769 обстеження житлового приміщення від 03 лютого 2014 року, а також повідомлення директора КП «ЖК Кіровського району» Дніпропетровської міської ради від 25.02.2014 року вбачається, що 03.02.2014 року приміщення квартири АДРЕСА_1 заливалося з вище розташованої квартири №37, власником якої є ОСОБА_2 Після перекриття аварійною службою холодного та гарячого водопостачання залиття квартири припинилось. Квартира №33 розташована на дев'ятому поверсі під квартирою №37. На технічному поверсі циркуляційна труба знаходилась в робочому стані, протікання не виявлено(а.с.8,9,25 зворот).
В акті від 07 лютого 2014 року також зазначені пошкодження, що виявлені в квартирі №33 внаслідок залиття: спальня(8 кв.м) - затікання в місцях розташування міжпанельних швів, на стелі, на стіні, суміжній з ванною кімнатою(а.с.8).
Із звіту про незалежну оцінку ринкової вартості збитків, завданих в результаті залиття водою квартири АДРЕСА_1, складеного ФОП ОСОБА_6, розмір завданих збитків становить 16 026,00 грн., за проведення робіт по проведенню оцінки вартості збитків сплачено ФОП ОСОБА_6 1000,00 грн.(а.с.10-20).
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Як видно із справи, надані позивачами докази містять відповідну інформацію щодо предмета доказування, а саме щодо наявності та розміру шкоди, завданої залиттям квартири(а.с.8,9,10-20,25 зворот), та є належними доказами в розумінні ст.ст.57,58 ЦПК України. Відповідач не спростував факт залиття квартири позивачів з належної йому квартири №37 та надані останніми докази, у тому числі щодо розміру шкоди, та не довів відсутність його вини в завданні шкоди позивачам.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому, розмір моральної шкоди, яка стягнута з відповідача на користь кожного з позивачів, суд визначив з урахуванням обставин залиття квартири, душевних страждань останніх, яких вони зазнали у зв'язку з пошкодженням майна, та у відповідності до положень ст.23 ЦК України, яка регулює питання щодо визначення розміру моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неповне з'ясування обставин щодо залиття квартири та розміру завданої шкоди, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не можуть бути взяті до уваги, оскільки доказів, які б спростовували його вину в залитті квартири позивачів він не надав. В той час, як відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести саме відповідач, таких доказів у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України, останній не надав.
Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, доказам у справі суд дав оцінку відповідно до положень ст.212 ЦПК України, підстав для скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись 303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -