Провадження № 22-ц/774/7261/14 Справа № 199/11014/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Волошин М.П.
Категорія 53
01 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Волошина М.П.,
суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,
при секретарі - Видюковій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В позовній заяві посилався на те, що згідно з наказом від 01 грудня 2011 року № 484/к він був прийнятий на посаду заступника начальника відділу зовнішніх зв'язків. З грудня 2011 року заробітна плата йому не виплачувалась, лише була виплачена у повному обсязі за січень та лютий 2012 року.27 квітня 2012 року він звільнився, проте розрахунок з ним не був проведений.24 липня 2012 року відповідно до наказу від 23 липня 2012 року № 272/к повторно був прийнятий на посаду заступника начальника відділу зовнішніх зв'язків, на якій працював до 04 вересня 2012 року. Оскільки відповідач не виплатив заробітну плату, з якої вже мав заборгованість, та ще й заборгував за липень вересень 2012 року, він знову звільнився, і оскільки заробітна плата залишається невиплаченою до цього часу просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10. 381 грн. 09 коп., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 15.273 грн. 65 коп.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» заборгованість по заробітній платі у загальній сумі 8.372 грн. 31 коп.. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення його позову в повному обсязі, а саме стягнути з ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім.Артема» заборгованість по заробітній платі в розмірі 10381,09 грн.; стягнути з ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім.Артема» на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 15273,65 грн.; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2014 року рішення районного суду в частині відмови у стягненні заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2014 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15.273 грн. 64 коп., справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови у стягненні заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом від 01 грудня 2011 року № 484/к позивач був прийнятий на роботу до ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на посаду заступника начальника відділу зовнішніх звязків та був звільнений на підставі наказу від 27 квітня 2012 pоку № 157/к.
Наказом від 23 липня 2012 року № 272/к ОСОБА_2 повторно був прийнятий на роботу до ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на посаду заступника начальника відділу зовнішніх звязків та звільнений наказом від 04 вересня 2012 року № 320/к.
Також установлено, що заборгованість з заробітної плати відповідача перед позивачем становить 8 372,31 грн, з яких: заборгованість за березень 2012 року 1 320,77 грн, за квітень 2012 року 2 625,27 грн, за липень 2012 року 662,24 грн, за серпень 2012 року ; 3 163,60 грн, за вересень 2012 року 600,43 грн.
Так, ч.1 ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Положеннями ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено порядок та умови виплати заробітної плати.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно з ч. 1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п. 20 постанови ;Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз'яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Отже, передбачений ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
При цьому відсутність фінансування та грошових коштів у підприємства, установи, організації не позбавляє його обов'язку з виплати належних працівникові грошових коштів та не звільняє від відповідальності за невиконання цього обов'язку.
Правила обчислення середнього заробітку передбачені ч. 2 ст. 235 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих ;днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 розділу ІV Порядку).
Відповідно до виписки з табелю робочого часу за лютий-березень 2012 року середньоденна заробітна плата складає 128 грн. 57 коп. , оскільки останні два календарні місяці що передують події це лютий та березень. Середня заробітна плата позивача складає ( 2.600+2.800:42=128 57 ) 128 грн. 57 коп.
З дня звільнення позивача 27 квітня 2012 року по день поновлення на посаді 23 липня 2013 року час затримки розрахунку становить 58 робочих днів.
З 04 вересня 2012 року по день ухвалення рішення 521 робочий день.
Всього затримка складає 579 робочих днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 74. 442 грн. 03 коп. (579 х 128.57 = 74 442.03 ) .
З'ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні необхідно скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2013 року в частині відмови у стягненні заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні скасувати. Позовні вимоги в цій частині задовольнити - стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на користь ОСОБА_2 за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74 442,03 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: