Справа № 333/5830/14-ц
Провадження № 2/333/2378/14
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрієвої М.М.,
при секретарі Пасюті К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
З 24.11.2007 року позивач ОСОБА_1 перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, але на цей час шлюбні стосунки між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сумісне життя між подружжям не склалося. Між сторонами тривалий час немає розуміння з багатьох питань сімейних відносин. Спір про майно відсутній.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на фіксації судового процесу не наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, подав заяву, про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі свідоцтва про шлюб від 24.11.2007 року, серії НОМЕР_1, виданого Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції встановлено, що 24.11.2007 року сторони уклали шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1104.
Відповідно до свідоцтва про народження від 18.11.2008 року, серії НОМЕР_2 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що родина розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо. Від шлюбу сторони дітей мають дитину.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.
Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 111, 11, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24.11.2007 року, серії НОМЕР_1, Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції (актовий запис № 1104) між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва