ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11409/14-ц
провадження № 2/753/4890/14
"24" жовтня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарі - Єфремову В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвекс Телеком", про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, розмір якого в подальшому зменшив, про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 7457,86 грн., компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати у розмірі 1023,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2454,01 грн., заборгованість по заробітній платі за час відпустки у розмірі 1761,36 грн., моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах, які були припинені за власним бажанням позивача. Після звільнення позивача, останньому була видана належним чином оформлена трудова книжка, проте не здійснений розрахунок. Так, не була у повному обсязі виплачена заробітна плата, заборгованість по заробітній платі за час відпустки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача окрім вказаної заборгованості, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок невиплати відповідачем грошових коштів, позивач вимушений був звертатися до родичів та знайомих за позичками, оскільки його пенсії та пенсії дружини вистачало тільки на лікування жінки, купівлі мінімального набору продуктів та оплати житлово - комунальних послуг. Проте, позивач особисто потребував коштовного лікування внаслідок виявленої хвороби і за браком коштів вимушений був відмовитися від операції. Такі обставини призвели до моральних страждань позивача, вимушеного звернення до суду, порушення нормального способу життя у зв'язку із судовою тяжбою. Розмір моральної шкоди, позивач оцінює виходячи із розміру заробітної плати помноженої на кількість місяців, протягом яких останньому не виплачувалися кошти, по день звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнач в частині стягнення заборгованості по заробітній платі по заробітній платі за час відпустки. В задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що відповідач на даний час знаходиться у важкому матеріальному становищі і виплата позивачу коштів про які він просить, призведе до порушення прав інших працівників, яким відповідач можливо не зможе виплатити заробітну плату через брак коштів.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у трудових відносинах з 01.06.2006 року по 12.05.2014 рік /а.с. 13/. Після звільнення позивача, останньому не було здійснено відповідних виплат, проте 13.08.2014 року позивачу було перераховано на картковий рахунок дві заробітні плати за листопад 2013 рік та грудень 2013 рік. Борг по заробітній платі за січень, лютий, березень, квітень 2014 року становить 7457 грн. 86 коп. Крім того, має місце заборгованість по виплаті заборгованість по заробітній платі за час відпустки у розмірі 1761,36 грн. за 16 днів у квітні 2014 року та 8 днів у травні 2014 року /а.с. 78/.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про відпустки», заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, відпуски у зв'язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до розрахунків позивача за період з 13.05.2014 року по 18.06.2014 рік середній заробіток становить за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2454,01 грн., /а.с. 24-26/ розмір якого представником відповідача не оспорювався і суд з урахуванням наведеного вважає вказаний розрахунок обґрунтованим. Доводи представника відповідача про те, що стягнення такої суми порушить права інших працівників товариства є неспроможними.
Відповідно до ст.ст. 1 - 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до розрахунку позивача компенсації втрати частини заробітної плати /а.с. 22, 23/ вбачається, що розмір останньої становить 1023,00 грн. і розмір представником відповідача не оспорювалась і виходячи з наведеного, суд вважає вказаний розрахунок є обґрунтованим. Доводи представника відповідача про те, що стягнення такої суми порушить права інших працівників товариства є неспроможними
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно довідок з УПФ у Дарницькому районі м. Києва вбачається, що позивач є пенсіонером та отримує 2451 грн. 75 коп. пенсійного забезпечення /а.с. 74, 75/. У лютому 2013 року у позивача було виявлено глаукому, що в свою чергу потребує коштовного лікування. Проте, виходячи з розміру пенсії, необхідності у сплаті житлово - комунальних послуг та придбання мінімального набору продуктів, одягу, що на даний час є коштовним, є підстави вважати, що позивач не міг проводити лікування у повному обсязі, внаслідок недостатності грошових коштів через затримку їх виплати відповідачем. Виходячи з терміну затримання та розмір заробітної плати, яку отримував позивач, шляхом множення останньої на період затримки, сума дорівнюватиме приблизно 6000 грн., які позивач просить стягнути в якості моральної шкоди.
Суд вважає, що хвороба позивача та недостатність грошових коштів на лікування через невиплату останніх відповідачем та вимушене порушення нормального способу життя через звернення до суду за захистом своїх прав, дають підстави вважати, що позивачу була спричинена моральна шкода і її розмір останнім визначений справедливо. В свою чергу представником відповідача доводи позивача не спростовано.
Оцінюючи належність допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те. що вимоги позивача повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст.ст. 47, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 1 - 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком", ЄДРПОУ 18017573, юридична адреса: м. Київ, вул. Горького, 169 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України у м. Києві 16.05.1998 року, зареєстрований: АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 7457,86 грн., компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати у розмірі 1023,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2454,01 грн., заборгованість по заробітній платі за час відпустки у розмірі 1761,36 грн., моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн., а всього стягнути 18696 /вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість/ грн. 23 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Інвекс Телеком", ЄДРПОУ 18017573, юридична адреса: м. Київ, вул. Горького, 169 на користь держави, судові витрати у розмірі 487,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: