ун. № 759/18983/13-к
пр. № 1-кп/759/58/14
24 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 ,
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110080009861 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без визначеного місця проживання, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вишгород Київської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурори - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисники: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , потерпілі: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , обвинувачені - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_8 12.08.2013 р. приблизно о 22 год. 15 хв., знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, з корисливих мотивів способом небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_19 , яке супроводжувалося спричиненням йому фізичних страждань, незаконно позбавив його волі, викравши його та посадивши в багажне відділення автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1 , позбавивши тим самим останнього можливості чинити опір та вільно пересуватись.
Так, ОСОБА_8 12.08.2013 р. приблизно о 22 год. 15 хв., перебуваючи на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, побачив ОСОБА_19 та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на його викрадення та заволодіння особистим майном останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 під'їхав на автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1 , у якому на той час перебували нічого не підозрюючи про його злочинні наміри ОСОБА_20 та ОСОБА_9 , до ОСОБА_19 та, вийшовши з автомобіля, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, став наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_19 , спричиняючи останньому сильний фізичний біль, внаслідок чого подолав його опір та посадив в багажне відділення автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1 , позбавивши тим самим можливості останнього чинити опір та вільно пересуватись.
Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_8 , не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_20 та ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Гонов» д.н.з. НОМЕР_1 та, незаконно утримуючи в багажному відділенні вказаного транспортного засобу ОСОБА_19 , всупереч волі останнього, направились до лісопаркової зони, розташованої неподалік будинку № 97 по вул. Озерній садового товариства «Нивка», що в м. Києві.
Крім цього, ОСОБА_8 , 12.08.2013 р. приблизно о 23 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_9 , знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку АДРЕСА_3 , із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, скоїв розбійний напад на ОСОБА_19 з метою заволодіння чужим майном та заволодів ним, при наступних обставинах:
Так, 12.08.2013 р. у вечірній час ОСОБА_8 , не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_20 , в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку АДРЕСА_3 , домовившись разом із своїм знайомим ОСОБА_9 , із заздалегідь приготовленою дерев'яною битою, яка знаходилась в автомобілі "Гонов", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , скоїли напад на ОСОБА_19 з метою заволодіння майном останнього, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Знаходячись у вказаній лісопарковій зоні, ОСОБА_8 , діючи узгоджено із ОСОБА_9 , взяв із салону автомобіля заздалегідь приготовлений невстановлений слідством предмет, схожий на дерев'яну биту та, утримуючи його в руках, застосовуючи фізичне насильство, наніс нею удар по голові ОСОБА_19 , який в цей час знаходився в багажному відділенні автомобіля "Гонов", д.н.з. НОМЕР_1 .
Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_8 , діючи узгоджено з ОСОБА_9 , дістали з вказаного автомобіля ОСОБА_19 та відтягнули його вглиб лісопаркової зони, де ОСОБА_8 , утримуючи в руках невстановлений слідством предмет, схожий на биту, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, наніс удар по голові останнього, спричинивши фізичний біль. Тим часом, ОСОБА_9 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , взяв в останнього вищевказаний предмет і, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я наніс ним п'ять-сім ударів по голові ОСОБА_19 та декілька ударів в область грудної клітини. Внаслідок заподіяних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ударів ОСОБА_19 втратив свідомість.
Подолавши опір ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку АДРЕСА_3 , із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, діючи узгоджено з ОСОБА_9 перевірили вміст кишень одягу останнього і, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення викрали, належне ОСОБА_19 майно, а саме: сумку синього кольору, вартістю 10 гривень, в якій знаходились мобільний телефон «Самсунг С-3220», вартістю 300 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», мобільний телефон «Нокіа С-5» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 300 гривень, мобільний телефон «Бонад-500» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 300 гривень, гроші в сумі 450 грн., срібний ланцюжок з хрестиком, вартістю 200 гривень.
Після скоєння даного злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця скоєння злочину втекли, а ОСОБА_19 залишили у вказаній лісопарковій зоні. В подальшому ОСОБА_19 каретою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні № 17.
Згідно висновку експерта №1643/е від 28.10.2013 року вищевказаними діями ОСОБА_19 були спричиненні наступні тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма:рани - лобної області зліва (довжиною до 8 см., дно - м'які тканини), з переломом лобної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на передню черепну ямку; правої надбрівної ділянки (довжиною до 7,5 см. - дно - м'які тканини); потиличної ділянки (довжиною до 4 см., дно - м'які тканини), з наявним переломом потиличної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на задню черепну ямку; тьмяно-потиличної ділянки (довжиною до 3,5 см., дно - м'які тканини), з наявністю крововиливів у м'які тканини в проекції згаданих ран; синці та осадження м'яких тканин голови) і, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1643/е від 28.10.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); синці та осадження м'яких тканин грудної клітки, кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1643/Е від 28.10.2013 року відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Крім цього, ОСОБА_8 13.08.2013 р. приблизно о 16 год. 00 хв. за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_9 , знаходячись в лісопарковій зоні, розташованій неподалік будинку АДРЕСА_3 , скоїв замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , однак не довели свій злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, при наступних обставинах.
Так, 12.08.2013 р. у вечірній час ОСОБА_8 , знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, побачив наглядно знайому ОСОБА_21 , з якою спровокував конфлікт, на фоні раптово виниклих неприязних стосунків, який був припинений співробітниками міліції.
В подальшому, ОСОБА_8 , відчуваючи до ОСОБА_21 , раптово виниклу неприязнь, вирішив позбавити життя останню. При цьому, ОСОБА_8 , знаходячись на території Центрального залізничного вокзалу міста Києва, розташованого на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, запропонував своєму знайомому ОСОБА_9 , скоїти умисне вбивство ОСОБА_21 , з використанням заздалегідь приготовлених ножа та дерев'яної бити, які знаходились в автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 . На дану пропозицію ОСОБА_9 погодився, тим самим вступив з ОСОБА_8 в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , діючий узгоджено з ОСОБА_9 та нічого не попереджаючи про свої наміри ОСОБА_20 , 13.08.2013 р. в денний час на автомобілі «Гонов», д.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_8 , прибули за місцем мешкання ОСОБА_21 , що по АДРЕСА_4 , і з погрозою застосування фізичного насильства змусили останню сісти до автомобіля «Гонов», д.н. НОМЕР_1 . Також в даний автомобіль сіли нічого не підозрюючі про дійсні наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наглядно знайомі останніх ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_8 , діючи узгоджено з ОСОБА_9 та не попереджаючи про свої злочинні наміри ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , керуючи автомобілем «Гонов», д.н.з. НОМЕР_1 , направились до лісопаркової зони, розташованої неподалік будинку АДРЕСА_3 .
Знаходячись у вказаній лісопарковій зоні, ОСОБА_8 , діючи узгоджено із ОСОБА_9 , взяв із салону автомобіля заздалегідь приготовлений невстановлений слідством предмет, схожий на дерев'яну биту та, утримуючи його в руках, змусив ОСОБА_21 вийти із салону автомобіля і, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя останньої, умисно наніс удар по голові ОСОБА_21 , спричинивши останній сильний фізичний біль. Тим часом, ОСОБА_9 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , взяв в останнього вищевказаний предмет і, застосовуючи фізичне насильство та переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_21 , продовжив наносити удари по різних частинах тіла останньої. В цей час ОСОБА_24 , продовжуючи далі свої злочинні дії, прослідував до автомобіля «Гонов», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходились нічого не підозрюючи про дійсні злочинні наміри останнього ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , де взяв невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, та повернувся до ОСОБА_21 . При цьому, ОСОБА_8 , діючи узгоджено з ОСОБА_9 , передав останньому невстановлений слідством гострий предмет, проявляючи бажання позбавити життя ОСОБА_21 , наказавши вбити останню. Після цього, ОСОБА_9 , взявши у ОСОБА_8 невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, і утримуючи його в правій руці підійшов до ОСОБА_21 та наніс ним колото-різану рану живота непроникаючого характеру останній, спричинивши тим самим сильний фізичний біль. В цей момент, ОСОБА_21 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 намагаються позбавити її життя, стала втікати від останніх вглиб лісопаркової зони. Однак, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_21 , наздогнали останню і ОСОБА_9 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс невстановленим слідством гострим предметом, який утримував правою рукою, два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну порожнину, колото-різану рану поперекової ділянки, а також різану рану шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени ОСОБА_21 , яка від спричинених їй тілесних ушкоджень втратила свідомість.
Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вважаючи, що виконали всі дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_21 , залишили її в лісопарковій зоні, однак, остання прийшла до свідомості та звернулась до проживаючих неподалік громадян, які викликали карету швидкої медичної допомоги, лікарями якої було надано невідкладну допомогу та врятовано життя.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №2882 від 21.10.2013 року у ОСОБА_21 виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени (до 2 см. по довжині, з пересіченням вени на 2/3 діаметра); два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну та грудну порожнини, по ходу ранових каналів ушкоджується 4-й сегмент печінки (рана розміром 6,0х1,5х1,5), пересікається хрящова частина YП ребра справа. Поранення обумовили розвиток гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл. рідкої крові) та гемотораксу (наявність в грудній порожнині до 100 мл. рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); колото-різана рана живота, непроникаючого характеру; колото різана рана поперекової ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2882 від 21.10.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах не визнали та відмовились від дачі показів, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України (а.к.п. 213-214, 236-237, т. 4). Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив суду, що зізнавальні покази на досудовому розслідуванні він давав внаслідок фізичного та психологічного тиску до нього з боку працівників міліції.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах не визнали, то суд встановив повний порядок розгляду даного кримінального провадження: вважав за необхідне допитати потерпілих, свідків, дослідити матеріали кримінального провадження та допитати обвинувачених (у разі їх згоди).
Потерпіла ОСОБА_18 (у судовому засіданні встановлено, що ім'я потерпілої ОСОБА_25 ідентичне ОСОБА_26 ) суду показала, що літом 2013 року вона шукала роботу, знайомий дав номер мобільного телефону хлопця по імені Олег. Коли вона зателефонувала він запропонував їй зустрітись та привіз до себе додому, де завів в кімнату та залишив з дівчиною по імені ОСОБА_27 . Дівчина запропонувала ОСОБА_18 надавати інтимні послуги, потерпіла відмовилась та сказала, що заявить в міліцію. Вийшла з кімнати та поїхала по своїх справах.
Через декілька днів вона стояла на зупинці на метро «Вокзальна». До неї під'їхав автомобіль срібного кольору. З автомобіля вийшов ОСОБА_8 та, погрожуючи, посадив її в автомобіль. За кермом цього автомобіля був ОСОБА_8 , на передньому пасажирському сидінні сиділа дівчина по імені ОСОБА_27 , на задньому сидінні сиділи хлопець по імені Денис, дівчина по імені Наташа та в багажному відділенні був ОСОБА_9 .
Вони направились в невідомому їй напрямку. Коли вони зупинились, ОСОБА_18 зрозуміла, що приїхали в ліс. ОСОБА_8 відкрив двері та попросив вийти ОСОБА_18 з автомобіля. Потім відкрив багажне відділення, з якого вийшов ОСОБА_9 . ОСОБА_8 попросив ОСОБА_9 зняти з себе одяг та стати на коліна.
Коли останній все зробив, ОСОБА_8 вдарив його два рази по спині битою, вийняв з автомобіля кухонного ножа з коричневою ручкою та наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_18 відійти з ним дальше.
Коли вони відійшли, ОСОБА_8 вдарив битою ОСОБА_18 в праву сторону обличчя, вона впала. Він передав ніж ОСОБА_9 та наказав, щоб той різав ОСОБА_18 . Після цього ОСОБА_9 вдарив її ножем в живіт, потім в шию. ОСОБА_8 наказав ОСОБА_18 зняти з себе одяг, коли вона зняла з себе одяг, ОСОБА_9 ще декілька раз вдарив ножем в живіт.
Вони подумали, що потерпіла мертва та направились в сторону автомобіля. ОСОБА_18 відповзла в кущі та бачила як через декілька хвилин вони повернулись та шукали її, не знайшли та повернулись до автомобіля, сіли та поїхали. А ОСОБА_18 дійшла до першого дачного будинку та втратила свідомість.
Вона показала, що автомобіль, на якому її відвозили в ліс, був сріблястого кольору, по боках якого було щось намальоване на зразок зірочок і вона може його впізнати. При пред'явлені у судовому засіданні згідно ст. 355 КПК України фотографій для впізнання потерпіла ОСОБА_18 впізнала автомобіль, яким керував ОСОБА_8 .
В судовому засіданні вона чітко вказала, що саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходяться під вартою, вчинили відносно неї насильницький злочин.
Аналогічні покази вона давала під час проведення слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події від 05.10.2013 р.
Покази потерпілої ОСОБА_18 під час проведення слідчої дії - відтворення місця і обстановки події від 05.10.2013 р., під час огляду її експертом ОСОБА_28 на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду послідовні, логічні, узгоджуються між собою, не викликають жодних сумнівів у їх правдивості, тому суд покладає їх в основу вироку.
Потерпілий ОСОБА_19 суду показав, що дійсно він із наглядно знайомими особами поїхав до лісу, там між ними виник конфлікт. Він був в стані сильного алкогольного сп'яніння, місце вчинення злочину він не пам'ятає. Його дуже сильно побили, він втратив свідомість. Осіб, які перебувають під вартою, він не знає, раніше з ними не зустрічався, вперше зустрівся в Київському СІЗО № 13. Категорично заперечує, що саме ці особи його побили. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він вважає невинними у вчиненні злочинів проти нього, вважає, що їх потрібно якнайшвидше звільнити з-під варти, оскільки вони незаконно там утримуються.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19 категорично заперечував, що до нього приходили працівники міліції в лікарню і відбирали якісь пояснення, категорично заперечував, що його допитували у слідчого судді, заперечував, що це не його голос на аудіо записі, сказав, що він у слідчого судді не був і його ніхто не допитував. Він наполягав на тому, що в той час, коли проводилася слідча дія - допит в слідчого судді його взагалі не було в м. Києві, він був в Автономній Республіці Крим на роботі. Підтвердити факт знаходження його в АРК він не може, квитків немає, їздили туди вони на автомобілі з особами, яких він знає наглядно, міг би знайти, але, так як перебуває під вартою, то обмежений в можливостях їх розшукати.
Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_19 підтримував всі клопотання, заявлені обвинуваченими, підтримував захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 під час дослідження аудіо-, відеоматеріалів та інших матеріалів, які містяться на дисках, під час дослідження письмових доказів та кожного разу покладався на думку адвоката ОСОБА_13 . З незрозумілих для суду причин захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні неодноразово надавав консультації потерпілому ОСОБА_19 , адвокат на зауваження не реагував.
При цьому, потерпілому ОСОБА_19 судом було роз'яснено, що адвокат ОСОБА_13 не є його представником у даному кримінальному провадженні, а є захисником обвинуваченого ОСОБА_8 .
Покази потерпілого ОСОБА_19 під час судового розгляду зовсім протилежні тим показам, які він давав у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва під час проведення слідчої дії - допиту потерпілого ОСОБА_19 від 01.11.2013 р., де він показав наступне.
Під час допиту у слідчого судді 01.11.2013 р. потерпілий ОСОБА_19 пояснив, що ОСОБА_9 він знає з червня 2013 року. 12.08.2013 р. приблизно о 18 год. він із ОСОБА_9 та хлопцем на ім'я ОСОБА_29 приїхали на залізничний вокзал в м. Києві.
Близько 21 год. до них підійшла ОСОБА_18 , побувши деякий час біля них, пішла шукати ОСОБА_8 . Через деякий час він побачив, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_18 виник конфлікт, він почав захищати ОСОБА_18 . У зв'язку із чим в них виник конфлікт, він точно не пам'ятає.
Приблизно о 22 год. ОСОБА_8 приїхав до « ОСОБА_30 », відкрив двері багажника, там сидів ОСОБА_9 , та силою заштовхав потерпілого в багажник машини типу мінівен, якої марки автомобіль він не пам'ятає.
За кермом автомобіля був ОСОБА_8 , біля нього сиділа дівчина на ім'я ОСОБА_27 . ОСОБА_19 вивезли в ліс в район рибгоспу «Нивки» і там силою витягнули із багажника. ОСОБА_8 почав його бити бейсбольною битою. ОСОБА_31 також попросив в ОСОБА_8 биту і наніс йому удари, куди він не пам'ятає. Після нанесених ударів він втратив свідомість. У нього при собі були три телефони та грошові кошти в сумі 450 грн., однак після того як він прийшов до свідомості, то своїх речей не знайшов. Коли він прийшов до свідомості, то біля нього нікого не було. Він своїми силами, незважаючи на біль, дійшов до дачних будинків і попросив людей щоб викликали швидку медичну допомогу. Швидка медична допомога доставила його до Київської міської лікарні №17.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Суд вважає покази потерпілого ОСОБА_19 , які надані ним у судовому засіданні про те, що він обвинувачених не знає і вони не вчиняли стосовно нього насильницьких злочинів такими, що вводять суд в оману і намаганням потерпілого допомогти обвинуваченим уникнути кримінальної відповідальності або понести ними більш м'яке покарання і як такі, що спростовуються показами свідка ОСОБА_22 , так і показами самого потерпілого ОСОБА_19 , які він давав у слідчого судді під час проведення слідчої дії - допиту його в якості потерпілого, де він чітко вказує на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як суб'єктів даних злочинів, детально розповідає про причину і обставини вчинення проти нього злочинів, в своїх показах він не плутається, покази чіткі та послідовні (а.к.п. 195, т. 4.), при відібранні протоколів впізнання за фотографіями (а.к.п. 11-16, т. 3). Підстав піддавати сумніву покази потерпілого ОСОБА_19 , які він надавав у слідчого судді не має, а тому суд присяжних вважає такі покази правдивими і покладає їх в основу вироку.
На думку суду присяжних, потерпілий ОСОБА_19 змінив свої покази під тиском на нього з боку обвинувачених та їх захисників, оскільки на час розгляду даного кримінального провадження у суді потерпілий ОСОБА_19 перебуває разом з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області за іншим кримінальним провадженням.
Суд присяжних у судовому засіданні дослідив ухвалу та протокол судового засідання щодо допиту свідка ОСОБА_32 у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2013 р., де свідок ОСОБА_32 показав, що 13.08.2013 р. в автомобілі ОСОБА_8 , коли вийшла ОСОБА_21 , був ОСОБА_33 на прізвисько « ОСОБА_34 », він сидів в багажнику машини. ОСОБА_8 йому говорив, що вдарив ОСОБА_33 на прізвисько « ОСОБА_34 » дерев'яною битою два рази в район нирок, ОСОБА_21 - дерев'яною битою два чи три рази по голові та декілька раз швачкою, ОСОБА_33 на прізвисько « ОСОБА_34 » наносив удари ОСОБА_21 навмання - два рази в живіт та один раз в шию. ОСОБА_8 йому говорив, що спочатку він наніс удари « ОСОБА_34 », ОСОБА_35 він залишив в лісі, він був сильно побитий. Чи повернувся ОСОБА_33 на прізвисько « ОСОБА_34 » з лісу разом з ним 13.08.2013 р. ОСОБА_8 йому не говорив, він сказав, що коли він пішов мити руки, ОСОБА_26 вже не було (а.к.п. 35-37, т. 4).
У судовому засіданні досліджено аудіозапис допиту свідка ОСОБА_22 у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2014 р., згідно з яким ОСОБА_22 показала наступне.
12.08.2013 р. вона зателефонувала на мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_29 . Трубку підняв чоловік, який раніше їй був не знайомий, сказав, що ОСОБА_29 зайнятий і сам зателефонує пізніше, але він так і не зателефонував. Його телефон був вимкнений. Наступного дня 13.08.2013 р. вона поїхала на залізничний вокзал, щоб знайти ОСОБА_29 . Коли вона туди приїхала, то їй ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_29 вбили і він знаходиться в лісі та запропонував поїхати туди, щоб знайти його. Коли вони приїхали в ліс, ОСОБА_9 роздягнувся до нижньої білизни та ОСОБА_8 ударив його битою по спині. Потім ОСОБА_8 наказав ОСОБА_9 , щоб він розібрався з ОСОБА_18 . ОСОБА_36 підійшов до автомобіля, взяв ніж та пішов до ОСОБА_9 та ОСОБА_18 .
Вони всі відійшли від автомобіля в кущі. Свідок ОСОБА_37 та дівчина по імені ОСОБА_27 залишились біля автомобіля та не бачили, що там відбувалося. Пізніше ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулися. ОСОБА_9 був весь в крові та тримав ніж в руці (а.к.п. 159, т. 3).
Допит свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_22 проведено у відповідності до вимог ст. 225 КПК України та оформлено відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України. Вказані докази є належними та допустимими.
Покази даних свідків співпадають з показами потерпілої ОСОБА_18 , потерпілого ОСОБА_19 , наданими ним у слідчого судді, а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_8 неодноразово заявляв клопотання про визнання відео-, аудіоматеріалів та інших доказів, які містяться на дисках, недопустимими доказами. Адвокат ОСОБА_13 неодноразово стверджував, що матеріали, які містяться на дисках, та які досліджував суд, не були відкриті стороні захисту під час досудового розслідування, та звертав увагу суду присяжних на недопустимість цих доказів.
Дослідивши заявлене клопотання згідно ст. 89 КПК України, суд присяжних дійшов висновку, що відео-, аудіоматеріали та інші докази, які містяться на дисках, є належними та допустимими доказами з наступних підстав.
Відповідно до ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Прокурором у судовому засіданні долучено до матеріалів кримінального провадження протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 21.11.2013 р. та 25.11.2013, засвідчені підписами обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисників - ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та які не місять жодних скарг щодо не надання їм матеріалів для ознайомлення (а.к.п. 95-97, 98-100, т.4).
Таким чином, суд присяжних не вбачає порушень слідчого, прокурора під час досудового розслідування в частині відкриття матеріалів та надання можливості захиснику скопіювати або відобразити відповідні докази.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_8 було заявлено лише клопотання про розгляд даного кримінального провадження судом присяжних. Жодних заяв, скарг про процесуальні порушення слідчим, прокурором під час досудового розслідування даного кримінального провадження під час підготовчого судового засідання даним захисником та іншими учасниками судового засідання заявлено не було.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_38 суду показав, що він є братом потерпілої ОСОБА_18 . В серпні 2013 року йому на мобільний телефон зателефонував слідчий та повідомив, що його сестра ОСОБА_18 знаходиться в лікарні у важкому стані - в реанімаційному відділенні, на неї було скоєно замах на вбивство. Він приїхав в лікарню, його ще тиждень не пропускали до ОСОБА_18 , так як вона була у важкому стані. Коли її перевели до іншого відділення, вона пояснила, що на неї був замах та це зробили її знайомі. По фактичних обставинах кримінального провадження йому більше нічого не відомо.
З метою дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості за клопотанням захисника ОСОБА_8 у судовому засіданні допитано наступних свідків.
Свідок сторони захисту ОСОБА_39 суду показав, що 15.08.2014 р. працівники міліції запропонували йому бути понятим під час огляду автомобіля, на що останній погодився. Коли він зайшов на територію управління міліції, то побачив, що предметом огляду був автомобіль джип срібного кольору з затемненими вікнами. Він точно пам'ятає, що перші дві літери номерного знака автомобіля починались з літер «АТ». Йому працівники міліції сказали, що цей автомобіль з Закарпаття. В салоні автомобіль був увесь в крові. Побаченим він був шокований. Коли працівники міліції відкрили багажне відділення, там також були плями крові.
В багажному відділені автомобіля було знайдено п'ять мобільних телефонів, сім-картки та гаманець, в якому було 50 гривень та розкладний ніж.
При пред'явлені у судовому засіданні згідно ст. 355 КПК України фотографій для впізнання свідок ОСОБА_39 впізнав автомобіль, яким керував ОСОБА_8 , та показав сліди крові на ньому, впізнав телефони, які були в багажному відділенні автомобіля (а.к.п. 35-41, т.3).
Повідомлена свідком інформація про наявність крові в салоні автомобіля та в багажнику автомобіля судом не перевірялась, оскільки вона не підтверджена матеріалами кримінального провадження. У даному випадку суд керується ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Клопотання про допит свідка ОСОБА_39 було заявлено захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_13 . Вказаний сідок з'являвся до суду для його допиту у якості свідка у призначений судом 14.10.2014 р. та 15.10.2014 р., однак у ці судові засідання не з'являвся адвокат ОСОБА_13 , який був належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У зв'язку тим, що згідно повістки свідок ОСОБА_39 був мобілізований до лав Збройних сил України (а.к.п. 199, т. 4), суд вимушений був залучити адвоката згідно ст. 53 КПК України з Київського міського центру безоплатної вторинної правової допомоги для проведення окремої процесуальної дії - допиту свідка захисту (а.к.п. 202-203, т.4).
Свідок сторони захисту ОСОБА_40 суду показала, що в серпні 2013 року вона перебувала в лікарні з чоловіком. Там їй запропонували бути понятою при проведенні слідчої дії - огляду місця події, яка проводилася в лікарні, а саме - було оглянуто жіночий бюстгальтер чорного кольору, від якого було чути запах органічної речовини, можливо крові. В протоколі все відповідає дійсності. Також підтвердила, що протокол вона підписувала.
Свідок сторони захисту ОСОБА_41 суду показала, що вона працює в лікарні, в яку було доставлено потерпілу. Вона була присутня під час проведення слідчої дії. Працівники міліції вилучали речі з приймального покою. Свідок пояснила, що вона описує речі тих людей, яких доставляють у важкому стані. Кому саме ті речі належали вона вже не пам'ятає. Все, що було виявлено - занесено до відповідного протоколу. Протокол вона підписувала.
Свідок сторони захисту ОСОБА_42 суду показав, що він знаходився в лікарні в серпні 2013 року, де перебувала на лікуванні його дружина. Вона знаходилася в одній палаті з потерпілою ОСОБА_18 . Йому запропонували взяти участь в слідчих діях, на що останній погодився. Він був присутнім при впізнанні за фотознімками та пам'ятає як потерпіла впізнала на фотознімку саме тих людей, які її намагались вбити. Він також пояснив, що потерпіла була побита, на ній були синці та гематоми. Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками він підписував та в даному протоколі все відповідає дійсності.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_28 підтвердила свій висновок, додатково пояснивши, що це був дійсно замах на вбивство, так як в потерпілої було п'ять ножових поранень, три з яких відносяться до смертельних та, якби потерпілій своєчасно не було надано кваліфіковану медичну допомогу, все би закінчилось смертю. При огляді потерпілої синяків та гематом на обличчі виявлено не було. Експерт пояснила, що огляд потерпілої вона проводила через місяць після вчинення злочину. Характерною особливістю гематом та синяків є їх загоєння через певний проміжок час. На запитання захисника чому в первинних медичних документах їх не зафіксовано, експерт відповіла, що при таких ножових пораненнях, які були у потерпілої ОСОБА_18 , лікарі дуже часто не звертають увагу на незначні тілесні ушкодження такі як синяки та гематоми. Під час огляду експертом потерпіла ОСОБА_18 розповідала, що її знайомий заставляв займатися проституцією, вона відмовилася. Їй нанесли удари битою в область обличчя та ножові поранення в живіт та шию.
Вищевказані покази потерпілих, свідків узгоджуються між собою та не мають суперечностей. Вказані докази є належними та допустимими, у зв'язку з чим, суд кладе їх в основу вироку.
Судом досліджено безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до ст.23 КПК України, які підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинах, а саме.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим прийнято усну заяву від ОСОБА_19 , яким підтверджується факт вчинення відносно нього правопорушення, що не заперечується ним під час дачі показів у суді (а.к.п. 142, т.2).
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2013 р., згідно з яким слідчим прийнято усну заяву від ОСОБА_18 , яким підтверджується факт вчинення відносно неї правопорушення, що не заперечується нею під час дачі показів у суді (а.к.п. 143, т. 2).
Рапорт ГШР «Реверс-156» ОСОБА_43 , згідно якого 13.08.2013 р. в 18 год. 10 хв. отримали виклик від чергового по місту «Київ-55» за адресою АДРЕСА_5 . Прибувши на вказану адресу, вони побачили потерпілу ОСОБА_18 , в якої були поранення в живіт, шию та грудну клітину, яка згідно пояснень ОСОБА_44 , прийшла сьогодні до будинку її сусідки без верхнього одягу, вся поранена та в крові, у зв'язку із чим ОСОБА_44 і викликала швидку медичну допомогу та міліцію (а.к.п. 144, т. 2).
Протокол огляду місця події від 13.08.2013 р. із планом-схемою та фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована на 17 кілометрі Брестлитовського шосе за поворотом на «Рибгосп», де виявлено сліди протекторів шин, ліворуч від яких виявлено жіночу косметичку синього кольору із речами в ній, пачку від цигарок «Прилуки». Крім того, виявлено сліди взуття, серветки білого кольору, окурки, скляна бутилка з-під пива, головний убір із плямами бурого кольору, футболку бурого кольору з плямами бурого кольору, пара босоніжок з плямами бурого кольору. Вказані виявлені під час огляду речі були вилучені (а.к.п. 146-174, т. 2).
Протокол огляду місця події від 14 серпня 2013, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було оглянуто бюстгальтер чорного кольору із речовиною бурого кольору (а.к.п. 175-177, т. 2).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 серпня 2013 року, згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілій ОСОБА_21 фотокартки для впізнання. ОСОБА_21 серед пред'явлених фотокарток впізнала на фотокартці № 4 ОСОБА_8 , як особу, яка здійснила насильницький злочин проти неї (а.к.п. 5-7, т. 3).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 серпня 2013 року, згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілій ОСОБА_21 фотокартки для впізнання. ОСОБА_21 серед пред'явлених фотокарток впізнала на фотокартці № 2 ОСОБА_9 , як особу, яка здійснила насильницький злочин проти неї (а.к.п. 8-10, т. 3).
Суд присяжних критично відноситься до заявленого стороною захисту клопотання про визнання вищезазначених протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з якими потерпілій ОСОБА_21 пред'явлено фотокартки для впізнання, недопустимими доказами, оскільки безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 підтвердив достовірність даних протоколів. Крім того, під час досудового розслідування та судового розгляду потерпіла ОСОБА_18 чітко вказувала на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як на осіб, які здійснили насильницький злочин відносно неї.
Що стосується іншого понятого ОСОБА_45 , яка є матір'ю потерпілої ОСОБА_18 , згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.11.2013 р. вона померла та згідно ч. 7 ст. 223 КПК України вона відноситься до осіб, які не можуть бути понятими під час проведення слідчої дії. В даному випадку хоч і вбачається порушення норм кримінально-процесуального закону, проте воно не впливає на достовірність доказу, оскільки даний доказ підтверджений як самою потерпілою так і свідком ОСОБА_42 .
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілому ОСОБА_19 фотокартки для впізнання. ОСОБА_19 серед пред'явлених фотокарток впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_8 , як особу, яка здійснила насильницькі злочини відносно нього (а.к.п. 11-13, т. 3).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві, було пред'явлено потерпілому ОСОБА_19 фотокартки для впізнання. ОСОБА_19 серед пред'явлених фотокарток впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_9 , як особу, яка здійснила насильницький злочин відносно нього (а.к.п. 14-16, т. 3).
Суд присяжних критично відноситься до заявленого стороною захисту клопотання про визнання вищезазначених протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2013 р., згідно з якими потерпілому ОСОБА_19 пред'явлено фотокартки для впізнання, недопустимими доказами, оскільки під час досудового розслідування під час слідчої дії - допиту потерпілого у слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва потерпілий ОСОБА_19 чітко вказував на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як на осіб, які здійснили насильницькі злочини відносно нього.
Протокол огляду місця події від 16.08.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю експерта було оглянуто ділянку місцевості в лісопарковій зоні на відстані приблизно 15 метрів від проїзної частини дороги Київ - Білогородка. де було виявлено жіночу сумку білого кольору в якій при огляді виявлено, флакон духів зеленого кольору, монети, каблучка жовтого металу, серветка, сім картка абоненту мобільного зв'язку «Лайф», щітка для волосся, блиск для губ (рожевий) та фіолетового кольору запальничка. Зверху на сумці виявлений поліетиленовий згорток в якому знаходився відріз газети в якому знаходився предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору біологічного походження. Крім того, поряд із сумкою виявлено пачку з двома сигаретами марки «Вінстон» червоного кольору. Виявлені речі було вилучено (а.к.п. 42-43, т. 3).
Протокол проведення слідчого експерименту від 05.10.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю спеціаліста, потерпілої ОСОБА_18 було проведено слідчу дію - слідчий експеримент відтворення обстановки і обставин події, що відображено на відеозаписі (а.к.п. 150-156, т. 3).
Протокол проведення слідчого експерименту від 11.10.2013 р., згідно з яким слідчим в присутності двох понятих за участю спеціаліста, підозрюваного ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_46 , свідка ОСОБА_47 було проведено слідчу дію - слідчий експеримент відтворення обстановки і обставин події, що відображено на відеозаписі (а.к.п. 104-114, т. 3).
З протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_9 в присутності понятих та захисника чітко розказав про обставини вчинення насильницьких злочинів відносно потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Згідно протоколу зауважень щодо тиску на нього зі сторони працівників міліції від нього не надходило.
Протокол огляду автомобіля від 09.10.2013 р. із фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих було оглянуто автомобіль марки « JETSTAR GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1 та зроблено відбитки із його п'яти протекторів шин (а.к.п. 115-126, т. 3).
Протокол огляду місця події від 02.11.2013 р. із фототаблицями, згідно з якими слідчим в присутності двох понятих в приміщені Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві було оглянуто речі, які знаходилися в поліетиленовому пакеті та були опечатані печаткою «Для пакетів №1» Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а саме: жіночу сумку світлого кольору з слідами бруду, щітка для волосся коричнево-білого кольору, блиск для губ рожевий, флакон із духами об'ємом 50 мл. блакитного кольору, запальничка фіолетового кольору, металева каблучка, сім картка абоненту мобільного зв'язку «Лайф» та грошові кошти копійками в сумі 1 грн. 57 коп. (а.к.п. 55-59, т. 3).
Виписка із медичної карти № 1225 на ОСОБА_18 , згідно якої остання поступила в Київську міську клінічну лікарню № 17 по пров. Лабораторному, 20 в м. Києві по швидкій медичній допомозі та перебувала в стаціонарі з 13.08.2013 до 22.08.2013 із діагнозом ППЖ (2), поранення правої частки печінки, гемоперитонеум. ППГ справа з пересіченням хрящової частини 7-го ребра, малий гемоторакс. Різана рана шиї справа з пораненням внутрішньої яремної вени. Колото-різані рани передньої черевної стінки (3), поперекової ділянки справа (1). Постгеморагічна анемія (а.к.п. 66-67, т. 3).
Довідка про виїзд швидкої медичної допомоги № 929 від 13.08.2013, згідно якої у рибгоспі «Нивки» по вул. Озерній, 97 в м. Києві було оглянуто ОСОБА_19 , в якого виявлено численні забої, гематоми та осадження м'яких тканин голови, обличчя, грудної клітини, кінцівок. Набряк, деформація, болючість середній третині правого та лівого передпліччя (а.к.п. 170, т. 3).
Висновок експерта № 871 від 17.10.2013 року, згідно з яким при судово-трасологічній експертизі за матеріалами кримінального провадження встановлено, що слід протектора шини №1 на аркуші паперу, який був виявлений та зафіксований на цифровий носій в ході огляду місця події від 13.08.2013 неподалік будинку № 97 по вул. Озерній в м. Києві та зразки відбитків слідів протектора шин на заднє ліве, заднє праве колеса автомобіля марки «GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1 , залишені одним типом шин пневмонічних для легкових автомобілів. Слід протектора шини №2 на аркуші паперу, який був виявлений та зафіксований на цифровий носій в ході огляду місця події від 13.08.2013 неподалік будинку № 97 по вул. Озерній в м. Києві та зразки відбитків слідів протектора шин на переднє ліве, переднє праве колеса автомобіля марки «GONOW» державний номерний знак НОМЕР_1 , залишені одним типом шин пневмонічних для легкових автомобілів (а.к.п. 185-193, т. 3).
Висновок експерта № 2882 від 21.10.2013 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що при проведені судово-медичної експертизи ОСОБА_21 та дослідженні медичної документації на її ім'я виявлені наступні тілесні ушкодження: а) різана рана шиї справа з пораненням правої внутрішньої яремної вени (до 2 см. по довжині, з пересіченням вени на 2/3 діаметра); два колото-різаних поранення живота, проникаючих у черевну та грудну порожнини, по ходу ранових каналів ушкоджується 4-й сегмент печінки (рана розміром 6,0х1,5х1,5), пересікається хрящова частина YП ребра справа. Поранення обумовили розвиток гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл. рідкої крові) та гемотораксу (наявність в грудній порожнині до 100 мл. рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); колото-різана рана живота, непроникаючого характеру; колото різана рана поперекової ділянки, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.к.п. 68-74, т. 3).
Висновок експерта № 935 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи пари босоніжок за матеріалами кримінального провадження, встановлено що на наданій на дослідження парі босоніжок (об. 1-7), вилученій при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_21 (а.к.п. 220-224, т. 3).
Висновок експерта № 378 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи п'яти серветок за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що на наданих на дослідження чотирьох паперових серветках (об. 2-5), вилучених при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_21 (а.к.п. 226-230, т. 3).
Висновок експерта № 380 від 23.09.2013 року, згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи жіночої сукні за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що на наданій на дослідження жіночій сукні (об. 1-7), вилученій при огляді місця події на 17 км. Брест-Литовського шосе в м. Києві, виявлена кров людини. При встановлені групової належності в об. 2, 4-7 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілої ОСОБА_21 (а.к.п. 240-244, т. 3).
Висновок експерта № 1643/е від 28.10.2013 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за матеріалами кримінального провадження, встановлено, що у ОСОБА_19 виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма:рани - лобної області зліва (довжиною до 8 см., дно - м'які тканини), з переломом лобної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на передню черепну ямку; правої надбрівної ділянки (довжиною до 7,5 см. - дно - м'які тканини); потиличної ділянки (довжиною до 4 см., дно - м'які тканини), з наявним переломом потиличної кістки зліва, лінія якого розповсюджується на задню черепну ямку; тьмяно-потиличної ділянки (довжиною до 3,5 см., дно - м'які тканини), з наявністю крововиливів у м'які тканини в проекції згаданих ран; синці та осадження м'яких тканин голови) і, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); синці та осадження м'яких тканин грудної клітки, кінцівок, які відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.к.п. 1-6, т. 4 )
Висновок експерта № 236/ц від 25.10.2013 року, яким встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні недопалків сигарет «Прилуки» (об.1) та «Winston» (об.2) виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Дані сигарети могли бути викурені особою, в крові якої містяться антигени А і Н в різній комбінації по системі АВО. Домішки слини від ОСОБА_8 (антиген Н) не виключаються (а.к.п. 12-18, т. 4).
Дані висновки експертиз ніким не оспорюються, відповідають обставинам події, а тому суд вважає їх належними і допустимими і покладає в основу вироку.
Інші письмові докази, досліджені у судовому засіданні, суд не бере до уваги, оскільки вони як не доводять вину обвинувачених, так і не спростовують її.
Сторона обвинувачення проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечувала, сторона захисту - заперечувала, посилаючись на те, що в судовому засіданні не допитано всіх свідків захисту, а саме - свідків, які були понятими під час проведення слідчих дій.
Клопотання про виклик зазначених свідків захисту було подано захисником під час судового засідання 16.09.2014 р. Зазначені свідки про час та місце проведення судового засідання були повідомлені відповідно до ст. 135 КПК України шляхом здійснення виклику повісткою (а.к.п. 86-93, т. 3, 220-224, т. 4).
Однак, всупереч ст. 327 КПК України, стороною захисту прибуття до суду вказаних свідків забезпечено не було. 21.10.2014 р. судом присяжних було обмежено процесуальними строками забезпечення стороною захисту прибуття до суду вказаних свідків - 23.10.2014 р. Клопотань від сторони захисту про привід цих свідків до суду не надходило.
У зв'язку з тим, що захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_13 неодноразово стверджував, що він не знає такої норми КПК України, яка б покладала на сторону захисту обов'язок забезпечити прибуття до суду свідків. У зв'язку з чим судом у судовому засіданні роз'яснено захиснику норми ст. 327 КПК України.
Обвинуваченими та захисниками заявляються численні клопотання, в т. ч. щодо залучення захисника, які не підтверджені документально або в інший спосіб про його дійсні наміри; клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак обвинуваченими з 27.11.2013 р. і до 23.10.2014 р. жодного разу не було заявлено про бажання ознайомитися з ними.
Суд присяжних такі дії сторони захисту розцінює як спробу свідомо затягнути судовий розгляд даного кримінального провадження, що може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, оскільки сторона захисту знає, що 31.10.2014 р. у присяжних, які беруть участь у даному кримінальному провадженні, закінчуються повноваження, а потерпілий ОСОБА_19 може бути етапований до місць позбавлення волі для відбування покарання за іншим кримінальним провадженням.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, а також незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнали своєї вини в інкримінованих їм злочинах та відмовились від дачі показів згідно ст. 63 Конституції України, суд приходить до висновку про те, що вина обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доведена в повному обсязі, підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є належними та допустимими.
Позицію обвинувачених, підтриману стороною захисту, щодо впертого та надуманого відхиляння доказів вини суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, що виразилися в незаконному позбавленні волі і викраденні ОСОБА_19 , вчинені з корисливих мотивів, способом небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, яке супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань; за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_19 , поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за попередньою змовою групою осіб, вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Дії ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 , ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями за попередньою змовою групою осіб, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_19 , поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за попередньою змовою групою осіб вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів - згідно із ст. 12 КК України два з яких є особливо тяжкими злочинами проти здоров'я та життя людини, один - середньої тяжкості, дані про особу винного: молодий вік, має місце реєстрації, за місцем навчання в школі та коледжі характеризується позитивно, стан його здоров'я, має матір, яка є інвалідом третьої групи, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не працюючого, зі слів перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами проти здоров'я та життя людини, дані про особу винного: має постійне місце проживання, надані до суду дві характеристики з місця проживання: позитивну та негативну, стан його здоров'я, є потерпілим 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, має матір, яка є пенсіонером та хворіє, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не працює, не одружений, раніше не судимий, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд бере до уваги той факт, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений, у зв'язку з чим при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважає, що їх виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд присяжних, -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 призначити у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 16 серпня 2013 року, тобто з моменту його затримання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_9 призначити у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з 06 жовтня 2013 року, тобто з моменту його затримання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_9 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь держави - 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок за проведення «трасологічної експертиз»; 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 копійок за проведення «дактилоскопічної експертизи»; 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 копійок за проведення «дактилоскопічної експертизи»; 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок «за проведення трасологічної експертизи» витрат солідарно.
Речові докази: автомобіль «Гонов», д.н. НОМЕР_1 , повернути законному володільцеві; речові докази згідно постанови від 02.11.2013 р., які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути законному володільцеві, а цигарки, шматочки ґрунту - знищити; речові докази згідно постанов від 21.10.2013 р. та 31.10.2013 р., які передано на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_48
Суддя: ОСОБА_49
Присяжні: ОСОБА_50
ПОКИДЬКО ОСОБА_51
БОВТУН ОСОБА_52