Справа: № 826/5801/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
14 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ПП «Запоріжзв'язоксервіс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 14.02.2013 №000402211 та №000392211.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №К/800/46463/13 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи вказані судові рішення суд касаційної інстанції зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірки ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» код ЄДРПОУ 22116499 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 03.09.2012 №86/22-11/22116499, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог:
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 135.1, 135.5, пункту 137.4 статті 137, пункту 152.3 статті 152, пунктів 138.1, 138.2, 138.5, підпунктів 138.8.1, 138.8.2 пункту 138.8, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 2 585 641,00 грн., у тому числі за І півріччя та ІІІ квартали 2010 року, за 2010 рік, за І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал та IV квартал 2011 року, І квартал 2012 року;
- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 463 931,00 грн., у тому числі за квітень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.
На підставі акту перевірки 14.02.2014 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 000392211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 987 611, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 2 585 641, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 401 970, 25 грн.;
- № 000402211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 565 150, 50 грн., в тому числі за основним платежем - 463 931, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 101 219,50 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформацією, розміщеною в мережі Інтернет - http://zss.zp.ua/, ПрАТ "Запоріжзв'язоксервіс" здійснює діяльність у сфері грошового посередництва, фінансових послуг та іншої допоміжної діяльності у сфері фінансових послуг.
ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» здійснює діяльність по прийманню платежів від населення за житлово-комунальні та інші послуги в місті Запоріжжя; ним введена та обслуговується автоматизована система прийому платежів, яка включає в себе 74 пункти надання фінансових послуг у містах Запоріжжя та Бердянську; використовує автоматизованої систему передачі даних між підприємствами та пунктами надання фінансових послуг.
Позивач є платіжною організацію внутрішньодержавної небанківської платіжної системи ВНПС «ІнтерПейСервис», яка надає послуги по організації прийому платежів через банківські каси, термінали самообслуговування, банкомати, каси фінансових організацій; у свою чергу система ВНПС «ІнтерПейСервис» являє собою систему миттєвих грошових переказів від фізичних осіб на адресу інших фізичних осіб та юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи протягом 2008 року між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «ЗНТК» (виконавець) укладено ряд договорів, за умовами яких виконавець зобов'язувався виконувати роботи по адмініструванню баз даних, зокрема «База даних тарифів, нарахувань, сальдо, пільгових категорій, кількість проживаючих відповідальних квартиронаймачів Ленінського району в розрізі ПРЕЖО» комп'ютерної програми «Розрахунки нарахувань, облік оплат та сальдо оплат населення за житлово-комунальні послуги», послуг по технічному обслуговуванню комп'ютерного та мережевого обладнання; та договорів, згідно яких виконавець надає юридичні та інформаційно-консультаційні послуги по питанням господарської діяльності підприємства.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом квітня, травня, червня та липня 2010 року виконавець надав обумовлені договорами послуги та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 1 694 933,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 282 488,89 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «ТФ «Борістен» (виконавець) протягом 2009 та 2010 років укладено ряд договорів, згідно яких виконавець зобов'язується виконувати роботи по супроводженню та технічному обслуговуванню комп'ютерних програм, зокрема «Аналіз, моніторинг, аналітика руху грошових коштів в програмно-апаратному комплексі «Автоматизована система комплексних розрахунків споживчих комунальних послуг» та програмного забезпечення.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом квітня, травня, червня, липня та серпня 2010 року виконавець виконав обумовлені договорами роботи та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 417 738,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 69 623,00 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «Жестен» (виконавець) за перевірений період укладено ряд договорів, згідно яких виконавець зобов'язується надавати послуги по супроводженню програмного забезпечення та технічному супроводженню комп'ютерного обладнання.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом квітня, травня, червня, липня 2010 року виконавець надав обумовлені договорами послуги та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 460 435,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 92 087,00 грн.
Протягом серпня та листопада 2010 року між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «Олді Трейд» (виконавець) за перевірений період укладено договори, за умовами яких виконавець зобов'язується надавати послуги по супроводженню програмного забезпечення та технічному супроводженню комп'ютерного обладнання.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом серпня та листопада 2010 року виконавець надав обумовлені договорами послуги та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 385 541,75 грн., у тому числі податок на додану вартість - 77 108,35 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «Максимум Софт Консалт» (виконавець) протягом 2010 року укладено ряд договорів, згідно яких виконавець зобов'язується виконувати роботи по установці серверів баз даних та апаратно-програмного комплексу «Процесинговий центр ВНПС «ІнтерПейСервіс», розробки технічного завдання, розробки веб-сайта, розробки модуля, розробки та інсталяції програмного забезпечення (зокрема, «Розрахунок з отримувачами», «Формування електронних платіжних доручень»), технічного обслуговування програмного забезпечення, підготовки регламенту роботи з обслуговуючим банком з налагодження внутрідержавної платіжної системи, підготовки посадових інструкцій, правил ВНПС та ін.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 2010 року та І кварталу 2011 року виконавець виконав обумовлені договорами роботи (послуги) та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 928 846,95 грн., у тому числі податок на додану вартість - 185 769,39 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «Преміум Бізнес Асістенс» (виконавець) протягом 2010 року укладено ряд договорів, згідно яких виконавець зобов'язується виконувати роботи по технічному обслуговуванню обладнання, прибирання приміщень, систематизації та переплетення документів, маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 2010 року та І кварталу 2011 року виконавець виконав обумовлені договорами роботи (послуги), а також, згідно з видатковими накладними, поставив позивачу папір, канцтовари, запчастини до комп'ютерів тощо.
ТОВ «Преміум Бізнес Асістенс» виписало позивачу податкові накладні всього на загальну суму 2 139 247,33 грн., у тому числі податок на додану вартість - 427 849,46 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) у жовтні 2010 року та в листопаді 2011 року укладено договори оренди транспортного засобу, за умовами яких орендар прийняв у платне користування автомобілі легкові марки Lexus, моделі RX 350, LS600 та марки Toyota, модель Camry.
Орендодавець, відповідно до актів виконаних робіт, протягом 2010 року, 2011 року та І кварталу 2012 року надав послуги з оренди автомобілів легкових на загальну суму 789 390,86 грн.
За перевірений період позивач також відносив до складу витрат вартість паливно-мастильних матеріалів, використаного під час експлуатації орендованих автомобілів у сумі 320 710,07 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ ВКФ «Гюсс» (виконавець) за перевірений період укладено ряд договорів, згідно яких виконавець зобов'язується виконувати роботи по адмініструванню та супроводженню системи управління баз даних та комп'ютерних програм («Операційний день по наданню фінансових послуг», «Логічний та часовий контроль роботи пунктів надання фінансових послуг»).
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 2010-2012 років виконавець виконав обумовлені договорами роботи (послуги) та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 970 068,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 194 013,76 грн.
Між ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (замовник) та ТОВ «Піар-медіа центр» (виконавець) укладено договір про абонентське юридичне обслуговування від 03 січня 2012 року №1/01, згідно якого виконавець приймає на себе зобов'язання по абонентському юридичному обслуговуванню - комплексному юридичному супроводу по всіх правових питаннях, що виникають у процесі господарської діяльності.
Відповідно до актів виконаних робіт протягом І кварталу 2012 року виконавцем надано обумовлені договором послуги на загальну суму 155 750,00 грн.
ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» відносило до складу витрат амортизаційні відрахування та витрати на поліпшення основних засобів, що були надані ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Максимум Софт Консалт», а саме: модернізація та розробка програмного забезпечення, веб-ресурсу www/zss.zp/ua, ремонт приміщень, експертиза вихідних даних на предмет захищеності та безпеки, розробка програмного забезпечення, установлення серверів баз даних тощо, на підставі договорів, укладених з вказаним підприємствами, та відповідних актів виконаних робіт.
Оплата за поставлені товари та послуги (роботи) здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, долучені до матеріалів справи.
Придбані у ТОВ «ЗНТК», ТОВ «ТФ «Борістен», ТОВ «Жестен», ТОВ «Олді Трейд», ТОВ «Максимум Софт Консалт» , ТОВ «Преміум Бізнес Асістенс», ОСОБА_3, ТОВ ВКФ «Гюсс», ТОВ «Піар-медіа центр», ТОВ «Таврія Будпостач» та ТОВ «Цоколь» послуги та товари використані в господарській діяльності, зокрема з метою організації прийому платежів, для функціонування платіжної системи ВНПС «ІнтерПейСервис», забезпечення діяльності підприємства витратним матеріалами (папером, канцелярськими виробами), перевезення керівництва (послуги з оренди автомобілів), впорядкування діяльності працівників (розроблення посадових інструкцій) та юридичного супроводу діяльності ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс».
На підтвердження реальності господарських операцій, мети та фактичного використання придбаних послуг у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: копії господарських договорів, укладених із постачальниками, та додаткових угод до них, актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), видаткових накладних, податкових накладних, витяг з інструкції про користування баз даних, листування з постачальниками, журнали реєстрації пунктів приймання платежів, копії договорів оренди приміщень, правила ВНПС «ІнтерПейСервис» разом із додатками, копії посадових інструкцій, схему структури ВНПС «ІнтерПейСервис», копії розроблених господарських договорів, регламент обробки та акцептування платіжних доручень клієнтів в автоматичному режимі, інструкції до програмного забезпечення, роздруковані модулі, регламент та порядок виконання розрахунків між членами ВНПС «ІнтерПейСервис», на основі клірингу, порядок ведення бухгалтерського обліку в ВНПС «ІнтерПейСервис», звід та відомості про нарахування платежів, роздруківку з веб-ресурсу http://zss.zp.ua/, технічні завдання до програмних комплексів, копію акта відкриття входів та передачу логінів та паролей, копії подорожніх листів службового легкового автомобіля.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.
Аналогічні положення передбачені і в ПК України.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).
Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з контрагентами.
Що стосується амортизаційних відрахувань по придбаним у ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Цоколь» та ТОВ «Максимум Софт Консалт» основним засобам, суд звертає увагу, що реальність таких операцій підтверджена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.02.2013 у справі К/9991/58895/11 за позовом ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень, копія якої знаходиться в матеріалах справи (т. 3 а.с. 70).
Більш того, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання та вручення Акта перевірки) визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як підтверджують матеріали справи та встановлено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 у справі №К/800/46463/13 акт перевірки вручений позивачу 03.09.2012, а тому податкові повідомлення-рішення мали бути надіслані позивачу до 14.09.2012 включно. При цьому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті лише 14.02.2013, тобто через півроку після вручення акта перевірки.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень через півроку є порушенням вимог пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
Також, у листі ДПІ у Жовтневому районі ДПС від 12.09.2012 №5716/10/22-11 (т. 1 а.с. 151) позивача повідомлено, що проведена планова виїзна перевірка ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» проведена в рамках порушеної кримінальної справи на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області від 26.07.2012, тобто є такою, що призначена відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.
Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.