Справа № 819/2170/14-a
"22" жовтня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Збаразької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за платежем: єдиний податок з фізичних осіб, в сумі 1143,61 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не здійснюється обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів у встановлений законом термін.
Сторони у судове засідання не з'явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Збаразької ОДПІ.
Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою, внесеною до ЄДРПОУ повернулась до суду з відміткою пункту поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Тому, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, за наявними в ній доказами.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 11.03.2011 року та перебуває на обліку в податковій інспекції.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.01.2014 року по 20.06.2014 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, будучи платником єдиного податку, що підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. Сплата єдиного податку відповідачем мала проводитись за ставками, встановленими рішенням Буглівської сільської ради №181 від 21.06.2013 року про встановлення ставок єдиного податку на 2014 рік у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Однак, обов'язок щодо сплати єдиного податку у встановленому розмірі та у визначені законом строки - відповідач не виконав.
Відповідно до п.300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом платника податків визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України податковим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу №421-21 від 26.03.2014 року на суму 485,89 грн.
Вказана податкова вимога повернулась відправнику із відміткою пункту поштового зв'язу «за зазначеною адресою не проживає», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення з конвертом.
Суд зазначає, що будь-яких доказів оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги в адміністративному чи в судовому порядку - не встановлено, а тому податкові зобов'язання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у вказаній податковій вимозі, - є обов'язковими до сплати.
Судом також встановлено, що після виставлення вищезазначеної податкової вимоги податковий борг відповідача - не переривався, та на даний час - збільшився.
Станом на час розгляду даної справи загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом станом становить 1143,61 грн.Згідно п. 120.4 ст. 102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати єдиного податку - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача, а також відомості щодо дострокового анулювання виданого відповідачу свідоцтва про сплату єдиного податку - не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.
Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 1143,61 грн.
Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 153, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" в розмірі 1143,61 (одна тисяча сто сорок три гривні 61 копійка), шляхом перерахуванн вказаної суми заборгованості за наступними реквізитами: рахунок 31519970700354, одержувач місцевий бюджет - Буглівська сільська рада, код 37377870, МФО 838012, код платежу 18050400.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.