Справа № 761/26970/14-ц
Провадження №2/761/7499/2014
21 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В. О.
при секретарі: Криворучко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності, в порядку спадкування за заповітом, -
В вересні 2014р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в якому просила суд: визнати за собою право власності на спадкове майно, а саме на гаражний бокс АДРЕСА_1
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя склала на її користь заповіт, після смерті якої відкрилась спадщина на вищезазначене майно.
У визначений законодавством строк позивачка звернулась до третьої особи із заявою про прийняття спадщини. Однак у зв'язку з тим, що спадкодавець не зареєструвала право власності на зазначене вище майно, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, та здійснити відповідну реєстрацію, у зв'язку з чим вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.
До судового засідання стороною позивача було подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові.
Відповідач, про час та місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання представник не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв та не просив розглядати справу у свою відсутність.
Третя особа, про час та місце розгляду справи оповіщалась у встановленому законом порядку, надіслала на адресу суду письмові пояснення.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якої відкрилася спадщина, в тому числі на гаражний бокс АДРЕСА_1
За життя, 29 травня 2001р. ОСОБА_3 склала заповіт на користь позивачки.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
Згідно зі ст. 69 цього Закону нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
У відповідності з п.п.4.15, п.п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22 лютого 2012р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 не встигла зареєструвати право власності на зазначений гаражний бокс, у зв'язку з чим третя особа позбавлена можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про визнання за нею право власності на спадкове майно, а саме на: гаражний бокс АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 392, 1216, 1217, 1268, 1297 ЦК України; ст. 66, 69 Закону України «Про нотаріат», п.п.4.15, п.п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22 лютого 2012р. за № 296/5, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності, в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, (ІПН. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3 народження право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: