Справа: № 826/3907/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Укр» до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Трау Нутришин Укр.» подано до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України декларацію митної вартості від 28.10.2013 року №401090000/2013/022717 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме: органічна аміносполука, що містить дві кисневмісні функціональні групи (карбоксильну і гідроксильну): ТреАміно (R), L-треонін кормовий 98,5% - 20000 кг. /800 паперові мішки по 25 кг., з вмістом активної речовини не менше 98,5%; у формі порошку, використовується для збалансування раціонів свиней, птиці та риб та за треоніном CAS; 72-19-5 (а-гідроксімасляна кислота; 2-аміно-3-гідро), торговельна марка «ТhreAMINO», виробник EvonikAGROFERM Fermentacioipari ZRT., країна виробництва: НU.
Крім того, позивачем також подано декларацію митної вартості від 29.10.2013 року №401090000/2013/022823 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме: MetAMINO (R) DL - Метіонін кормовий 99% - 20000 кг./800 паперові мішки по 25 кг. Масова частка метіоніну 99%. Хімічна формула: НО2ССР(NH2) CH2CH2SCH3. Хімічна назва: (DL-Methionine Feed Grade 99%)/ CAS 59-51-8; у формі порошку, застосовується для збагачення та збалансування раціонів тварин та птиці, приготування повноцінних комбікормів, преміксів; торговельна марка «MetAMINO», виробник Evonik DEGUSSA GMBH", країна виробництва: DE.
Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
У зв'язку з тим, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності, Вінницькою митницею Міністерства доходів і зборів України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2013 року №401000003/2013/000194/1, згідно якого проведено коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості та визначено митну вартість товару щодо коду товару 2922500090 на рівні 39 500,00 EUR, тобто 1,97 EUR за один кг, та №401000003/2013/000195/1, згідно якого проведено коригування митної вартості імпортованих товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначено митну вартість товару щодо коду товару 29320409000 на рівні 56 000,00 EUR, що становить 2,80 EUR за один кг.
Вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують законні права позивача, останній звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, оскільки позивачем надано достатньо належних документів які підтверджують заявлену в митній декларації ціну товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Так, засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України визначаються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Приписи ст. 260 МК України визначають, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 261 МК України, відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок на умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ч. 1 ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
При цьому, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)(ч. 2 ст. 266 МК України).
Однак, у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог ст.. 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст. 273 цього Кодексу (ч.ч. 4-7 ст. 266 МК України).
Згідно частин першої та другої ст.. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження висновків відповідача, викладених у рішеннях про коригування митної вартості стосовно того, що декларантом надано частину документів, які вимагалися митним органом та про відмову декларанта від надання інших документів для підтвердження митної вартості товару, оскільки матеріали справи не містять інформації про перелік додаткових документів, які вимагалися митним органом та не зазначено, які саме додаткові документи відмовився надати позивач, а тому, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару та додаткові документи на вимогу митниці.
Крім того, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на таку розбіжність у поданих позивачем документах, як інформація зазначена в інвойсах - СІР Корделівка, та в специфікаціях до контракту - СІР Бараніковка, оскільки як свідчить зміст специфікацій до контракту, адресою доставки є саме - с. Корделівка, Калинівського району, Вінницької області, що спростовує доводи відповідача про наявність у зазначених документах недостовірної інформації.
З огляду на зазначене вбачається, що надані позивачем відомості та документи не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції прийнято вірне та обґрунтоване рішення, оскільки декларантом було вірно визначено митну вартість товару за першим (основним) методом за ціною договору, та підтверджено її належними первинним документами, а тому, Рішення Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості за резервним методом є протиправним та підлягає скасуванню, що і було вірно зроблено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційні скарги Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст виготовлено 21.10.2014 року.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.