Справа: № 810/3683/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Роллс-Роллс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.12.2013 позивач подав засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013. Подання податкової декларації з податку на додану вартість підтверджується квитанцією № 1 від 20.12.2013, час відправки 12 годин 07 хвилин, з відміткою «документ збережено на центральному рівні».
Однак, відповідно до квитанції № 2 від 21.12.2013, час надходження 01 годині 04 хвилині, податкова декларація з податку на додану вартість не була прийнята, оскільки виявлено помилку - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів.
23.12.2013 позивач повторно подав податкову декларацію з податку на додану вартість № 9083135887.
30.12.2013 головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки № 211/22-04/35942276/233 від 30.12.2013, яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності чим порушено вимоги п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачено пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.
15.01.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000028/2204/43 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020 гривень.
Не погоджуючись із даним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд визнати протиправним рішення про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що контролюючим органом безпідставно відмовлено платникові податків у прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, оскільки у ній наявні всі обов'язкові реквізити, а отже прийняте податкове повідомлення-рішення № 000028/2204/43 від 15.01.2014 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено обов'язкові реквізити, які має містити податкова декларація.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, окрім відповідних положень Податкового кодексу України, визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п. 49.15 цієї ж статті Кодексу податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених ст.. 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою, зокрема, в разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2013 позивач подав засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013. Подання податкової декларації з податку на додану вартість підтверджується квитанцією № 1 від 20.12.2013, час відправки 12 годин 07 хвилин, з відміткою «документ збережено на центральному рівні».
Проте, відповідно до квитанції № 2 від 21.12.2013, час надходження 01 годині 04 хвилині, податкова декларація з податку на додану вартість не була прийнята, оскільки виявлено помилку - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів.
Порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді передбачений Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. №233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за №320/15011 (далі - Інструкція).
Згідно п. 7.3 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).
Відповідно до п. 7.4 такої Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
З вказаних норм вбачається, що отримання позивачем квитанцій свідчить про здійснення перевірки податкової декларації та додатків до неї вимогам законодавства, відсутність будь-яких помилок зі сторони платника податку щодо заповнення реквізитів таких документів та прийняття їх Інспекцією.
Крім того, враховуючи те, що такі квитанції були отримані в останній день граничного строку подання декларації з додатками, твердження відповідача про порушення строків подання таких документів є безпідставним.
Таким чином, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що контролюючим органом безпідставно відмовлено платникові податків у прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, оскільки у ній наявні всі обов'язкові реквізити, а отже прийняте податкове повідомлення-рішення № 000028/2204/43 від 15.01.2014 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.