Справа: № 810/3828/14 Головуючий у 1-й інстанції:Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області про визнання протиправним та скасування вимоги, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, вимогою від 09.06.2014 року № Ф-116-25 Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київської області зобов'язано позивача сплатити недоїмку у сумі 6572,91 грн..
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати вказані вище вимоги.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до чинного законодавства, позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого сплачувати єдиний внесок не зобов'язаний.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_2, виданого 02.08.2011 року позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 є громадянкою, яка постійно проживає або постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має відповідне посвідчення категорії 4, серії НОМЕР_1.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що виходячи з аналізу зазначених положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», законодавчими підставами для звільнення фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, від сплати за себе єдиного внеску є та обставина, що він є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.