79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.01.07 Справа № 2/543-23/95
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
при секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу приватної агрофірми (далі ПАФ) «Україна» за № 01/04 від 30.06.06
на постанову господарського суду Львівської області від 02.06.2006 р.
у справі № 2/543-23/95
за позовом Кам»янко- Бузького районного центру зайнятості, м. Кам»янка-Бузька
до відповідача: ПАФ «Україна», с. Великосілки, Кам»янко-Бузького району
про стягнення 11 980,85 грн.
за участю представників:
від позивача: Гось М.І. -представник (довіреність за № 1040/03 від 08.11.2006 р.);
від відповідача: не з'явився
Ухвалою від 07.08.06 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 09.11.06 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі про підготовку справи до розгляду.
Ухвалами від 09.11.06 р. 19.12.06 р. відкладався розгляд апеляційної скарги і витребувалось від сторін додаткові докази.
Розпоряджень від 08.11.06 р. голови Львівського апеляційного господарського суду, змінено склад суддів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належно про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 186848.
До початку судового засідання представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Відповідач не з'являвся у судові засідання і не виконав вимог ухвал суду, відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України апеляційна скарга розглядається за наявними доказами у матеріалах справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено:
Постановою господарського суду Львівської області від 02.06.06 р. у справі № 2/543-23/95 (суддя Бортник О.Ю.)позов Кам'янко-Бузького районного центру зайнятості до приватної агрофірми «Україна» про стягнення 11 980,85 грн., задоволено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що: роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці; роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку; строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, не застосовується.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що постанова господарського суду Львівської області незаконна та прийнята з порушенням норм процесуального законодавства; факт відсутності представника відповідача у судовому засіданні унеможливив дотримання господарським судом норм ст. 159 КАС України, щодо законності та обґрунтованості судового рішення; просить апеляційну скаргу задоволити, а постанову господарського суду Львівської області від 02.06.06 р. у справі № 2/543-23/95 скасувати повністю і прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
Позивачем подано до справи заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що: всі роботодавці та фізичні особи повинні сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в термін і в розмірах, визначених цими законами. Незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали, тобто і платники фіксованого с/г податку; ПАФ «Україна» зареєстрована платником внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; просить постанову господарського суду Львівської області від 02.06.06 р. залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду Львівської області від 02.06.06 р. у справі № 2/543-23/95, виходячи з такого:
Як видно з матеріалів справи ПАФ «Україна» зареєстрована як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 20.10.1994 за номером 135600059 (згідно повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків) (а.с.18).
П. 1.7 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року N 339 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 р. за N 30/5221) (надалі Інструкція), передбачено, що контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.
Ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III (надалі ЗУ № 1533), зазначено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 ЗУ № 1533, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців; спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року N 2213-III (надалі ЗУ № 2213).
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за січень -грудень 2005 р. відповідач заборгував позивачу 24 116,09 грн. (а.с.11).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що у вказану суму включено 24116,09 грн., які були стягнуті рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.04 р. у справі № 2/14-15/11 (а.с.12) на користь Управляння Пенсійного фонду України у Камянко-Бузькому районі. Тому позов заявлений лише на 11 980,85 грн.
В апеляційній скарзі, апелянт не зачіпає питання про сплату страхових внесків, а лише наголошує, що постанова суду першої інстанції незаконна, тому що прийнята без представника відповідача.
Апелянт як і в суд першої інстанції, так і в суд апеляційної інстанції (на вимогу суду) не представив доказів сплати страхових внесків у спірних періодах, явку представника не забезпечив, не дивлячись на те, що слухання апеляційної скарги неодноразово відкладалося.
Таким чином колегія судді Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області від 02.06.06 р. у справі № 2/543-23/95 відповідає нормам чинного законодавства і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Постанову господарського суду Львівської області від 02.06.2006 р. у справі № 2/543-23/95 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.