№ 1-кп/760/791/14
20.10.2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді: ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
Захисника: ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 06.08.2014 року за № 12014100090006730 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м.Києві, раніше судимого: 19.06.2014 р. Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст.75 КК на 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи судимим 19.06.2014 р. Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст.75 КК на 2 роки, та будучи 27.06.2014 року повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 06.08.2014, приблизно о 08.10 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 421, рухаючись по проспекту Космонавта Комарова від зупинки громадського транспорту «вул. Героїв Севастополя» до зупинки громадського транспорту «вул. Гарматна», побачив раніше йому незнайому ОСОБА_6 у якої в руках знаходилась її жіноча сумка. В той момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення матеріальних цінностей із її сумки.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_5 , переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, пересвідчився у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, розстібнув блискавку на вказаній жіночій сумці, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг» моделі SGH-Е250І», вартістю 1000 грн. в якому знаходилась картка пам'яті об'ємом 8 гб, вартістю 200 грн. та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 50 грн. на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 8 грн.
Повторно таємно викравши вказане чуже майно, ОСОБА_5 на зупинці громадського транспорту «вул. Гарматна» вийшов з маршрутного таксі, привласнивши викрадене майно, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1258 грн. Однак, в подальшому він був затриманий працівниками міліції та викрадений телефон був у нього вилучений.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 06,08.2014, приблизно о 08.10 годин, він, перебуваючи в салоні маршрутки № 421, рухаючись по проспекту Космонавта Комарова, побачив раніше йому незнайому ОСОБА_6 з сумкою в руках. Він вирішив викрасти із сумки її речі. З цією метою, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він розстібнув блискавку на вказаній жіночій сумці, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг» та на наступній зупинці вийшов з маршрутки. Однак, в подальшому він був затриманий працівниками міліції та викрадений телефон був у нього вилучений.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_7 та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно. Суд кваліфікує ці дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу: раніше судимий, характеризується за місцем проживання задовільно, не працює.
Щире розкаяння у вчиненому судом визнаються як обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому.
Обставина, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого а також і те, що вчинений ним злочин згідно ст. 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочин після засудження його 19.06.2014 р. Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, остаточне покарання йому суд призначає за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенським районним судом м.Харкова від 19.06.2014 р. і остаточне покарання призначити обвинуваченому у виді 3(трьох) років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 06.08.2014 року.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою.
Речові докази - зазначені у вироку речі потерпілої- залишити за нею.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.