Цивільна справа №760/5867/14-ц
№2/760/2801/14
(заочне)
02 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Резніченко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення майна з під арешту, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому з урахуванням заяви про збільшення вимог просив звільнити майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме невизначене майно, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, та сама квартира АДРЕСА_1, з під арешту, який накладений відповідачем постановами від 14.05.2008 року, 25.01.2011 року, 01.08.2012 року та 18.11.2011 року при здійсненні виконавчого провадження за заявою інших кредиторів.
В обґрунтування позову позивач вказав, що вказане майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було передано в заставу позивачу в забезпечення кредитного договору №815 від 31.05.2007 року, що був укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, а тому позивач має переважне перед іншими кредиторами право задоволення своїх вимог за рахунок вказаного.
В судовому засіданні представник позивача поданий позов підтримав та просив про його задоволення, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судову засідання не з'явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31.05.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладеного кредитний договір №815, в забезпечення виконання якого між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір №1831 від 31.05.2007 року.
Згідно вказаного договору, в якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором в іпотеку банку було передано квартиру АДРЕСА_1 і відомості про предмет обтяження внесені 31.05.2007 року до Державного реєстру обтяжень.
Згідно ст. 672 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Таким чином, з моменту укладання Іпотечного договору позивач набув переважне перед іншими особами право задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1.
Також судом встановлено, що відповідачем постановами від 14.05.2008 року, 25.01.2011 року, 01.08.2012 року та 18.11.2011 року при здійсненні виконавчого провадження за заявою інших кредиторів було накладено арешт на все майно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а саме невизначене майно, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, та сама квартира АДРЕСА_1.
Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Також згідно ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
З викладеного вбачається, що накладення арешту та подальше перебування під цим арештом предмету іпотеки є порушенням прав Іпотекодержателя та ставить під загрозу збереження інтересів ПАТ «державний ощадний банк України», який є державним банком, сто відсотків акцій якого належить державі в особі Кабінету міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача задовольнити свої вимоги за рахунок квартири АДРЕСА_1 в силу укладеного іпотечного договору є переважним перед правами інших стягувачів, а тому позов необхідно задовольнити в частині зняття арешту з вказаної квартири.
При цьому слід відмовити в задоволенні вимоги позивача щодо скасування постанов відповідача від 14.05.2008 року, 25.01.2011 року, 01.08.2012 року та 18.11.2011 року та звільнення з-під арешту невизначеного майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, оскільки позивачем не вказаного жодного обґрунтування таких вимог та підставі для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. ст. 526, ч.1 ст. 553, ч. 1, 2 ст. 554, 612, ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 1050, ст. 1052, ч. 1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України, статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214-216, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення майна з під арешту - задовольнити частково.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, що належить в рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, накладений на підставі постанов Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві АЕ654200 від 14.05.2008 року, №23890869 від 25.01.2011 року, №9724962 від 07.05.2012 року, №31433009 від 01.08.2012 року та №21173281 від 18.11.2011 року.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: