Провадження № 2-п-118/14
Справа №760/819/14-ц
09 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.,
розглянувши заяву про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове вселення, -
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2014 року позов було задоволено та вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.
28.03.2014 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення з посиланням на те, що, на її думку, дане рішення підлягає скасуванню та перегляду в новому порядку, оскільки вона не була присутня в судовому засіданні та просила розгляд справи відкласти, про що повідомила суд через поштове відділення телеграмою. Також зазначає, що вона заперечує проти вселення в її квартиру АДРЕСА_1, а позивачем не надано жодного доказу того, що він є власником вказаної квартири або має інші майнові права.
Крім того, посилається, що вона відповідно до довідки форми №3 проживає у вказаній квартирі сім'єю із 5-ти осіб, в тому числі з неповнолітньою онукою, а тому, на її думку, всі вони мають право брати участь у справі в якості відповідачів, а в якості третьої особи необхідно було залучити до участі у справі Службу у справах дітей Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.
Тому просила скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заяви про перегляд заочного рішення заперечував.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутності сторін, оскільки їх неявка згідно з ч.1 ст.231 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих у ст. 232 ЦПК України обставин.
Так, згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Пункт 30 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Крім того, Верховним Судом України листом №6-11 ще 27.09.2010 року було дано роз'яснення, що питання ухвалення заочного рішення урегульоване ч. 1 ст. 224 ЦПК України, за змістом якої незалежно від того, це перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Між тим, повідомлення про розгляд справи направлялись судом на адресу зареєстрованого в установленому законом порядку місця постійного проживання відповідачки, що свідчить зворотне поштове повідомлення, що повернулось до суду та міститься в матеріалах справи.
Однак, ОСОБА_2 25.02.2014 року направила на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи №760/819/14-ц у зв'язку з терміновим відрядженням, але в супереч нормам ст. 224 ЦПК України не надала вмотивованого обґрунтування та доказів поважності своєї неявки в судове засідання.
Посилання відповідачки на порушення її прав та законних інтересів на захист, судом оцінюється критично, оскільки, вона свідомо не скористалась своїм правом щодо направлення в судове засідання свого представника.
Щодо залучення в якості інших осіб до участі у справі, то слід зазначити, що відповідачкою не викладено жодних обставин та не надано жодних належних доказів, які б підтверджували право власності інших осіб на спірне приміщення.
Тому, враховуючи, що доводи, на які посилається відповідачка при обґрунтуванні заяви про скасування заочного рішення, безпідставні та надумані, не стосуються меж розгляду заявлених позивачем вимог за позовом, тому суд також оцінює їх критично та не визнає їх такими, що можуть вплинути на вирішення справи по суті.
За таких обставин, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не виклав жодних заперечень проти вимог позивача та не зазначив жодних фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти даного позову, та які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та слугували б на користь відповідача і давали б суду підстави для постановлення іншого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2014 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 229-232 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове вселення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: