Постанова від 27.08.2014 по справі 760/11060/14-а

Провадження №2-а-527/14

В справі № 760/11060/14-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Державної екологічної інспекції у м.Києві Дідуха Андрія Миколайовича про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанови Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Державної екологічної інспекції у м.Києві Дідуха Андрія Миколайовича № 004411 від 12.05.2014 року про накладення адміністративних стягнень на нього за ст.52 КУпАП та № 004835 від 12.05.2014 року за ст.82 КУпАП.

Посилається в позові на те, що в квітні 2014 року Державною екологічною інспекції у м. Києві було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС», за насідками якої відповідачем було складено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 52 КУпАП та за ст. 82 КУпАП.

Вважає дані постанови незаконними з наступних підстав.

Так, за результатами проведеної перевірки був складений Акт № 08/795а, який не був підписаний одним із членів комісії, що приймав участь у перевірці - Державним інспектором Семковою О.Г.

Відповідно до п. 4.19. Порядку організації та проведення перевірок суб»єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року, в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку.

Оскільки Акт перевірки не підписаний одним із членів комісії, він не може слугувати доказом вчинення ним адміністративних правопорушень.

Крім того, в Акті вживається термін «несанкціоноване розміщення відходів», однак відповідно до п. «с» ст. 17 Закону України «Про відходи» суб»єкти господарської діяльності повинні мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, крім суб»єктів господарювання у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів не перевищує 1000.

Зазначені суб»єкти зобов'язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Необхідність отримання дозволу на розміщення відходів тісно пов»язане з обов»язком погодження лімітів на їх розміщення.

Так, відповідно до п.8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою КМУ № 1218 від 02.08.1998 року, до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об»єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Постанови КМУ від 31.08. 1998року № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об»єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

До реєстру включаються об»єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Такі власники відходів подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи.

Декларації про відходи подаються до обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

В 2014 році ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС» провело інвентаризацію відходів, якою було встановлено, що показник загального утворення відходів що утворюються в його діяльності не перевищує 1000, та подало у встановленому порядку відповідну декларацію.

Таким чином вважає, що отримання дозволу (санкції) в даному випадку замінюється декларуванням за умови подання такої декларації, а тому не може йти мови про несанкціоноване розміщення відходів.

Декларація ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС» про утворення відходів у 2014 році була надана членам комісії і відображена в Акті перевірки

08/795а.

Крім того, в ході перевірки надавалася Карта-схема місць тимчасово зберігання відходів ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС», що погоджена ГУ Держсанепідслужби у м. Києві в ході перевірки дотримання вимог санітарного законодавства в 2014 році і перевіркою не виявлено порушень вимог санітарного законодавства, однак з незрозумілих причин Карта-схема не відображена в Акті перевірки № 08/795а.

В Акті перевірки № 08/795а міститься багато інших припущень про порушення товариством природоохоронного законодавства.

В той же час, в Акті не наведено, яким саме нормам чинного законодавства суперечить встановлений факт «зливу залишків бетонованої суміші» на земельну ділянку, розміщення будівельних відходів начебто різного морфологічного складу;

Не наведено також, які саме заходи щодо охорони земель не вживаються товариством та яким саме пунктам Державних санітарних правил 2.2.7.029-99 не відповідають місця тимчасових зберігання відходів, у чому саме полягає їх неналежний санітарно-технічний стан.

В той же час, в Акті перевірки № 08/795а містяться посиланнях на статті нормативних актів, які або регулюють загальні питання поводження з відходами, або визначають практично всі обов'язки суб»єктів господарювання чи визначають підстави відповідальності за їх порушення та містять десятки, якщо не сотні частин та пунктів.

Ще менше конкретики мають складені відповідачем Протоколи про адміністративне правопорушення № 004411 від 30.04.2014 року за ст. 52 КУаП та № 004835 від 30.04.2014 року за ст. 82 КУаП.

Як і в Акті перевірки № 08/795а, так і в складених протоколах відповідач, всупереч п. «с» ст. 17 Закону України «Про відходи» та викладеного вище, називає розміщення відходів несанкціонованим, однак не наводить, яка саме санкція (дозвіл) мала би бути ним отримана та якою саме конкретною нормою законодавства передбачено обов'язок отримання такої санкції (дозволу).

Як і в Акті перевірки, в обох протоколах містяться посилання на низку законів, багато з яких взагалі не мають відношення до справи про адміністративне правопорушення, а саме: ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст. 17 Закону України «Про відходи», однак не приводиться, в чому полягають допущені ним порушення даних норм закону.

Між тим, відповідно до п. 2.4. Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, у протоколі обов»язково зазначаються нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення з обов»язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо.

Відповідно до п. 2.4. Інструкції у протоколі обов»язково зазначаються суть адміністративного правопорушення; суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність.

Однак у складеному відносно нього Протоколі про адміністративне правопорушення за ст.52 КУпАП суть правопорушення викладена як «несанкціоноване розміщення відходів», в той час, як дана стаття передбачає відповідальність за псування земель та забруднення їх відходами.

В Протоколі за ст. 82 КУаП точно дотримана термінологія перших

п»яти слів статті 82 КУаП «порушення вимог щодо поводження з відходами», проте зовсім не розкрито суті правопорушення - в чому саме полягає це порушення вимог щодо поводження з відходами, та під час чого саме допущені ці порушення - під час збирання, перевезення, зберігання,оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Тобто, в порушення вимог Інструкції розкриття суті правопорушення відповідачем підмінено посиланням на норми законів.

Такі ж самі порушенні допущені відповідачем і при винесенні постанов про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, відповідач одночасно розглядав дві справи про

адміністративні правопорушення відносно нього, а тому не мав права накладати адміністративні стягнення за обома, а зобов»язаний був накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Виходячи з цього, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно ст.254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову в справі.

Судом встановлено, що в квітні 2014 року Державною екологічною інспекцією у м. Києві була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС».

За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м.Києві Дідухом А.М. 30.04.2014 року відносно позивача, як директора ТОВ» БУДСПЕЦСЕРВІС», був складений протоколм про адміністративне правопорушення № 004411 за ст.52 КУпАП - несанкціоноване розміщення відходів різного морфологічного складу на відкритому грунті, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України, ст.ст. 35,45,46,48 Закону України» Про охорону земель» та ст.ст.17, 32,332 Закону України « Про відходи», та № 004835 за ст.82 КУпАП - порушення вимог щодо поводження з відходами, що є порушенням вимог ст.ст.17, 32, 33 Закону України» Про відходи» та ст.ст. 35, 45, 46, 38 Закону Укрпаїни» Про охорону земель».

12.05.2014 року за наслідками розгляду даних протоколів відповідачем винесено дві постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст.ст.52 та 82 КУпАП в вигляді штрафу в розмірі 1700, 00гр.

З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається,що позивач відмовився від підпису в них.

Статтею ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 4.19. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року, в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку.

З Акту № 08/795а, складеного за результатами перевірки, неможливо зробити висновок, ким він підписаний, окрім запису про те, що позивач відмовився від його підпису.

/ а.с. 5 - 13 /

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний

акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші

відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням

заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в

протоколі.

Так, ст.52 КУпАП передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами.

Стаття 82 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Відповідно до п. «с» ст. 17 Закону України «Про відходи» суб»єкти господарської діяльності повинні мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, крім суб»єктів господарювання у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів не перевищує 1000.

Зазначені суб»єкти зобов»язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Представник позивача суду пояснив, що неорбхідність отримання дозволу на розміщення відходів тісно пов»язане з обо»язком погодження лімітів на їх розміщення.

Дані питання регулюються п. 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою КМУ № 1218 від 02.08.1998 року, згідно з яким до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об»єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Постанови КМУ від 31.08.1998року № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктутворення, оброблення та утилізації відходів».

До реєстру включаються об» єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Такі власники відходів подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи.

Декларації про відходи подаються до обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

З наданих представником позивача документів вбачається, що в 2014 році ТОВ «БУДСПЕЦСЕРВІС» провело інвентаризацію відходів, якою було встановлено, що показник загального утворення відходів, що утворюються в його діяльності, не перевищує 1000, про була подана відповідна декларація.

Дана обставина була відображена в Акті перевірки

08/795а.

/ а.с. 24 - 42 /

Таким чином представник позивача вважає, що отримання дозволу (санкції) в даному випадку замінюється декларуванням за умови подання такої декларації, а тому не може йти мови про «несанкціоноване» розміщення відходів.

З Протоколу про адміністративне правопорушення №004835 за ст.82 КУпАП вбачається, що в ньому в вигляді адміністративного порушення приведено лише декілька слів загальної фрази даної статті, однак у чому полягає приведене в протоколі порушення та за яких обставин, не приведено.

Таким чином, твердження представника позивача щодо того, що складені відповідачем Протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають вимогам, викладеним у Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення,суд вважає обґрунтованими.

Крім того, суд вважає, що складені відповідачем Протоколи не відповідають і вимогам, викладеним у ст.256 КУпАП.

З постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за складеними відносно нього Протоколами про адміністративне правопорушення вбачається, що їх зміст ідентичний самим протоколам, і в них, як і в протоколах, не розкрито суть вчинено позивачем адміністративного правопорушення,а лише міститься посилання на норми законів у даній сфері, однак які саме позивачем порушення даних законів допущено, не відображено.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом надати суду заперечення проти вимог позивача і твердження позивача, викладені в позові, шляхом плодання суду заперечень також не спростував.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Керуючись ст.ст.9, 11, 52, 82, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 4, 7, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Державної екологічної інспекції у м.Києві Дідуха Андрія Миколайовича № 004411 від 12.05.2014 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.52 КУпАП.

Скасувати постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м.Києва Державної екологічної інспекції у м.Києві Дідуха Андрія Миколайовича № 004835 від 12.05.2014 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.82 КУпАП.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 182, 70гр. судового збору.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя :

Попередній документ
41011246
Наступний документ
41011248
Інформація про рішення:
№ рішення: 41011247
№ справи: 760/11060/14-а
Дата рішення: 27.08.2014
Дата публікації: 24.10.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо: