Справа № 686/1438/14-ц
Провадження № 22-ц/792/1796/14
29 вересня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Талалай О.І.
суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.
з участю: секретаря Сацюк Г.О.
представника апелянта Канюка Т.В.
представника ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 (в інтересах якої діє мати ОСОБА_5) про звернення стягнення на спадкове майно, яке перебуває в іпотеці.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ПАТ АБ «Укргазбанк» (далі - Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначило, що 15 травня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно якого останньому наданий кредит у сумі 32000 доларів США строком на 120 місяців. З метою забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у цей же день був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті відповідачі успадкували в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом. Про вказані обставини Банк був повідомлений Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою на запит від 12 жовтня 2009 року. З грудня 2008 року кредит не погашався. Тому позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 травня 2008 року у сумі 30107,95 доларів США звернути стягнення на спадкове майно - предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому загальною площею 46,7 кв. м шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про заставу» з початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2014 року у позові відмовлено.
ПАТ АБ «Укргазбанк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на порушення прав позивача. Судом не враховані положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
У засіданні апеляційного суду представник Банку апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача визнав її не обґрунтованою у повному обсязі. Інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений передбачений ст. 1281 ЦК України строк пред'явлення вимоги до спадкоємців.
Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ч. 2 - ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» правила статті 1281 ЦК щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно якого останньому надано кредит у сумі 32000 доларів США на задоволення споживчих потреб строком на 120 місяців. З метою забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення кредиту у цей же день з ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому, власником якої є позичальник. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_4 успадкували в рівних частках квартиру АДРЕСА_1
Наведене підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч. 2 і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до п. 36 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»). Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що кредит від 15 травня 2008 року з грудня 2008 року не погашається, заборгованість складає 30107,95 доларів США, що еквівалентно 388693 грн. 64 коп., у тім числі: строкова заборгованість по кредиту - 13866,44 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 16241,51 доларів США. Відсотки після смерті ОСОБА_6 не нараховувались.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене наявні підстави для задоволення позову Банку.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23 вересня 2014 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за кожною на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12 жовтня 2009 року зареєстровано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому житловою площею 19,1 кв. м, загальною площею 46,7 кв. м. Відомості про інші речові права відсутні.
Згідно довідки ОСББ по АДРЕСА_1 «Собор» від 25 вересня 2014 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_1 у м. Хмельницький.
Колегія суддів вважає, що у зв'язку з мораторієм на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, позов Банку про звернення стягнення на спадкове майно, яке перебуває в іпотеці, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на спадкове майно, яке перебуває в іпотеці, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
Вірно:
Головуючий:
Головуючий в першій інстанції: Карплюк О.І. Провадження: № 22-ц/792/1796/14
Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27