Копія
Справа №685/1399/13-ц
Провадження №22-ц/792/1509/14
24 вересня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Дорощук О.М.
з участю: ОСОБА_1,
представника ПАТ КБ "Приватбанк" - Москалюк С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/1509/14 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, ОСОБА_1, Служба у справах дітей Теофіпольської селищної ради, про виселення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
В листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, ОСОБА_1, Служба у справах дітей Теофіпольської селищної ради, про виселення. Посилаючись на те, що 08.05.2008 року між Банком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HMTWGA0000000059, за умовами якого остання одержала кредит в розмірі 32690 дол. США строком до 08.05.2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за
Головуючий у першій інстанції - Стецюк І.С. Справа № 22-ц/792/1509/14
Доповідач -Власенко О.В. Категорія № 43,44
кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 08.05.2008 року було укладено договір іпотеки № HMTWGA0000000059, предметом якого є житловий будинок по АДРЕСА_1. ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, а тому ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 2 квітня 2012 року позов Банку задоволено та виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із житлового будинку АДРЕСА_1. В ході виконання вказаного рішення суду державними виконавцями було встановлено факт проживання в заставному будинку малолітньої дочки відповідачів - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У добровільному порядку відповідачі відмовляються звільнити заставний будинок.
Враховуючи наведене, Банк просив виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Ухвалено виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із житлового будинку АДРЕСА_2.
Додатковим рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1, як законного представника ОСОБА_4, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 114 грн. 70 коп. судового збору з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати його і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року, ОСОБА_4, в особі законного представника ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 підлягають відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічні положення містяться також і у ч. 3 ст. 109 ЖК України.
Встановлено, що 8 травня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту, згідно з яким ПАТ КБ "Приватбанк" надав, а ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 32690 доларів США на строк до 8 травня 2018 року (а.с.9-11).
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, в той же день, - 8 травня 2008 року, між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1.
Згідно з рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2010 року ухвалено, в рахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № HMTWGA0000000059 від 08.05.2008 року в сумі 51661 долар 24 цента США, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного будинку ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ПАТ КБ "Приватбанку" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02.04.2012 року, яке набрало законної сили, ухвалено виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із житлового будинку АДРЕСА_1.
Згідно з актами державного виконавця від 10.12.2012 року під час перевірки виконання рішення боржником (ОСОБА_3, ОСОБА_1) в добровільному порядку встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, проживає неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-19).
У зв'язку з чим, 14.08.2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" направив на ім'я відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, письмові вимоги про добровільне звільнення ними у 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.20-21). Наведене підтверджується, зокрема, реєстром № 9315 згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів з повідомленням (а.с.23-25) та фіскальним чеком від 14.09.2013 року (а.с.23, зворотній бік).
Вказані письмові вимоги Банку були одержані відповідачами 18.09.2013 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.26-27).
В наданий Банком строк відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в добровільному порядку житловий будинок не звільнили, а тому в листопаді 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду про їх виселення.
Під час розгляду вказаної справи стало відомо, що в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. За таких обставин, Банк звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просив виселити останніх із цього будинку.
Крім цього, із пояснень представника ПАТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що при укладанні кредитного договору від 08.05.2008 року ОСОБА_1 приховала від банку ту обставину, що в спірному будинку, який є предметом іпотеки, проживає неповнолітня ОСОБА_4, а також відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Судом першої інстанції також було встановлено, що відповідач ОСОБА_6 був зареєстрований у спірному будинку після того як Теофіпольський районний суд 29.11.2010 року ухвалив рішення про звернення стягнення на цей будинок.
Враховуючи наведене, ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало письмові вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про добровільне звільнення ними у 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.130-132), які були одержані останніми 14.03.2014 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.134-136).
В наданий Банком строк відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в добровільному порядку житловий будинок не звільнили.
Згідно з роз'ясненнями постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" встановлено, що примусове виселення мешканців із житлового будинку здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що давши належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, правильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання позивачем вимог ст. 109 ЖК України та ст. 40 Закону України "Про іпотеку" щодо порядку надіслання вимоги про звільнення житлового будинку і отримання цієї вимоги відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому обґрунтовано задовольнив позов про виселення останніх з займаного ними житлового будинку.
Доводи апеляційних скарг не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав, в межах доводів апеляційних скарг, для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.В. Власенко