Справа №601/1740/14-ц
Провадження № 2/601/739/2014
20 жовтня 2014 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді: Білосевич Г.С.
при секретарі: Васільєвій О.М.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та як законний представник неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Кременецька районна державна адміністрація в особі служби у справах дітей, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та пояснив, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 У вказаному житловому приміщенні зареєстровані його колишня невістка ОСОБА_2 та її діти - ОСОБА_7, ОСОБА_4. Шлюб між ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_6 розірвано згідно рішення Кременецького районного суду від 25.02.2011 року. Фактично з березня 2013 року і по даний час відповідачі не проживають за вищезазначеною адресою, оскільки колишня невістка вдруге вийшла заміж та переїхала із дітьми на інше постійне проживання у квартиру АДРЕСА_2. Також позивач пояснив, що на даний час у вказаній квартирі не проживає, оскільки дане житлове приміщення потребує капітального ремонту. Реєстрація відповідачів у квартирі перешкоджає позивачу продати квартиру. Так як в добровільному порядку відповідачі відмовляються знятись із реєстрації в квартирі АДРЕСА_1, позивач просить суд визнати відповідачів такими, що що втратили право користування житлом.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні подала заперечення та пояснила, що за час спільного проживання із ОСОБА_6 у неї народилося двоє дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які є неповнолітніми та проживають із нею. Разом із дітьми вона зареєстрована у спірній квартирі за згодою власника житлового приміщення - позивача, який являється дідусем ОСОБА_7 та ОСОБА_4. Життя із сином позивача - ОСОБА_6 у неї не склалося, у зв'язку із чим шлюб між ними розірвано. Систематичним здійсненням психологічного та фізичного тиску ОСОБА_6 і його мати ОСОБА_5 фактично вигнали її із дітьми на вулицю у зимовий період, у зв'язку із чим вони змушені були винаймати інше житло. Тому, ОСОБА_2 стверджує, що залишила вказане житло не із власної волі. Доказами цього є неодноразові її звернення в Кременецький РВ УМВСУ із скаргами на неправомірні дії позивача та його дружини щодо примушування звільнити займане ними приміщення. ОСОБА_2 вважає, що позов ОСОБА_1 суперечить інтересам дітей, які є неповнолітніми та іншого житла окрім цього не мають. Просить суд відмовити у позові.
ОСОБА_6 в судовому засіданні покладається на думку суду та пояснив, що він пропонував своїй колишній дружині - відповідачу по справі, продати квартиру АДРЕСА_1 та придбати дітям інше житло.
ОСОБА_5, яка являється дружиною позивача, в судовому засіданні пояснила, що їхня колишня невістка проживає з теперішнім чоловіком по вул. по АДРЕСА_2 тому втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки добровільно забрала дітей з дому, ніхто її не виганяв.
Представник Кременецької районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей Мороз В.С. заперечив проти позову, оскільки діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є неповнолітніми, згоди на їхнє виселення служба у справах дітей не надавала.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що у позові слід відмовити, виходячи з наступного:
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.09.1992 року, реєстраційного посвідчення від 18.02.1993 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1
Згідно будинкової книги за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_4.
Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно депутатського акту від 25.07.2014 року, складеного депутатом Кременецької міської ради Шевчук Г.О., ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4 не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з березня 2013 року.
Постановами Кременецького РВ УМВСУ в Тернопільській області від 14.07.2012 року, від 09.11.2012 року, за результатами перевірки проведеної по заявах ОСОБА_9 щодо вжиття належних заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_6, який погрожував їй фізичною розправою, у порушенні кримінальних справ відмовлено.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Кременецької РДА від 01.08.2012 року № 13/6, у розгляді заяви ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщення відмовлено, оскільки згідно положення затвердженого головою райдержадміністрації № 765 від 13.11.2008 року в компетенцію комісії з питань захисту прав дитини не входить питання щодо усунення перешкод у здійсненні права користування житлом чи житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦПК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 72 Житлового кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 107 Житлового кодексу УРСР наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» «зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою…»
Судом встановлено, що ОСОБА_9 не із власної волі залишила разом із дітьми житлове приміщення по АДРЕСА_1, оскільки у неї склались неприязні відносини із її колишнім чоловіком ОСОБА_6 та його батьками, які створили їй нестерпні умови проживання за вищевказаною адресою, про що свідчать її неодноразові звернення у правоохоронні органи та до комісії з питань захисту прав дитини Кременецької РДА.
Зважаючи на те, що позивачем не представлено доказів того, що відповідач та її діти переїхали на інше постійне місце проживання, а також враховуючи те, що діти - ОСОБА_3, ОСОБА_4 є неповнолітніми, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 405 ЦК України, ст.107 ЖК України суд, -
Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та як законний представник неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Кременецька районна державна адміністрація в особі служби у справах дітей, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: