Справа №467/1908/14-к 22.10.2014 22.10.0214
провадження № 11-кп/784/637/14 Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія:застосування амністії ОСОБА_1
Доповідач апеляційного суду:
ОСОБА_2
22 жовтня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10.09.2014 року, якою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива Балка Миколаївського району, Миколаївської області, раніше судимого:
- вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.12.2012 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі;
- відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 .
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його заяву про застосування Закону України «Про амністію».
Короткий зміст судового рішення суду 1-ї інстанції:
Ухвалою суду засудженому ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні заяви про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року.
Узагальненні доводи апеляційної скарги:
Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_6 посилається на те, що ухвала суду є не обгрунтованою, оскільки судом не враховано, що матеріальну шкоду потерпілій відшкодував в повному обсязі, не порушує режиму утримання в виправній колонії, щиро кається у скоєному злочині. За таких обставин апелянт вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
Обставини справи, встановлені судом 1-ї інстанції:
Згідно ухвали суду, в серпні 2014 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про застосування до нього закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року. Свою заяву мотивував тим, що скоєний ним злочин відноситься до середньої тяжкості та не поєднаний з насильством.
05.12.2012 року вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 5 грудня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.07.2012 року та остаточно призначено 4 роки 7 місяців позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання з 22.01.2013 року.
Обставини справи встановленні апеляційним судом:
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» із змінами, амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 має три судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, зокрема: 1)вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2011 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2)вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст.296 та ч.2 ст.342 КК України з застосуванням ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 3) вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 5 грудня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст.71 КК України та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі. Дані про судимість підтверджуються копіями вироків, які містяться в матеріалах провадження (а.п.13-16).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що засуджений ОСОБА_6 не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки має три судимості за вчинення тяжких злочинів та під час відбування покарання з іспитовим строком вчиняв нові злочини, які відносяться до умисних тяжких. Саме вказані обставини є підставами, які забороняють застосувати до осіб вказаний закон про амністію.
З урахуванням вище викладеного, ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про застосування до засудженого ОСОБА_6 амністії є законною і обгрунтовною, та такою, що відповідає вимогам Закону України «Про амністію у 2014 році» та Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 424, 532 КПК України, ст.ст.8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10.09.2014 року, якою засудженому ОСОБА_6 відмовлено у застосуванні Закону України «Про амністію»- залишити без зміни.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: