Справа №490/12622/14-к 09.10.2014 09.10.2014 09.10.2014
Провадження № 11-сс/784/315/14 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_2
9 жовтня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
Головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши за матеріалами кримінального провадження №42014150000000216 апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2014 року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дорошівка, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянина України, працюючого о/у сектору БНОН Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.36815, ч.2 ст.190 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_6
підозрюваний: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури Миколаївської області просить ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначивши заставу в розмірі 90 000 гривень.
Короткий зміст судового рішення суду 1-ї інстанції:
В задоволенні клопотання слідчого СВ прокуратури Миколаївської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 01.12.2014 року.
Узагальненні доводи апеляційної скарги:
Не погоджуючись з рішенням суду, апелянт посилається на те, що слідчим суддею не надано належної оцінки доказам, а саме той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 є оперуповноваженим органу внутрішніх справ у звязку з чим володіє спеціальними навиками та агентурними зв'язками, за допомогою яких матиме можливість впливати на свідків та хід досудового розслідування. Таким чином, зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, що підозрюваний може впливати на свідків по цьому провадженню та перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом не виконання рішення.
Також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя повинен оцінити всі обставини в сукупності, а саме, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, ступінь вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів.
Обставини справи, встановлені судом 1-ї інстанції:
З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що 19.09.2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42014150000000216 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
02.10.2014 року за підозрою у в скоєні злочину затримано ОСОБА_7 .
03.10.2014 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Згідно даного повідомлення в провадженні слідчого Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області перебувало кримінальне провадження № 12014150260000907 від 03.09.2014 року за фактом збуту наркотичних засобів ОСОБА_11 , яке 22.09.2014 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Оперуповноважений Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_7 з метою особистого збагачення та заволодіння майном, вирішив ввести в оману та схилити до давання хабара ОСОБА_11 .
Реалізовуючи задумане, ОСОБА_7 не повідомив ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 12014150260000907 та вимагав з останнього 10 000 гривень для нібито подальшої передачі службовим особам Миколаївського РВ за не притягнення до кримінальної відповідальності.
27.09.2014 року в м. Миколаєві на перехресті вул. Рюміна та Чкалова отримав від ОСОБА_11 2 000 гривень, а 02.10.2014 року на перехресті вул. Дунаєва та Рюміна отримав 10 000 гривень.
Слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , своє рішення мотивував тим, що слідчим не надано достатніх доказів на підтвердження того, що існують ризики переховування підозрюваного від слідства, а також спотворення документів чи виготовлення процесуальних документів, оскільки матеріали зазначеного провадження оглянуті слідчим та крім цього ОСОБА_7 не є процесуальною особою, а лише о/у БНОН. Однак є ймовірність, що ОСОБА_7 може впливати на свідка.
Обставини справи встановленні апеляційним судом:
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного захожу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тримання під вартою, згідно ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозра ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ст.27, ч.3 ст.369 КК України, судом першої інстанції визнана обґрунтованою, що підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_11 , а також протоколом огляду кримінального провадження № 12014150260000907, протоколом затримання та особистого обшуку підозрюваного.
Висновки суду щодо відсутності ризиків, а саме можливості вплинути на свідків, потерпілого чи спробу спотворити або знищити докази є вірними та достатньо обґрунтованими.
Зокрема, посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 є о/у органу внутрішніх справ та має можливість здійснювати вплив на хід досудового розслідування, спростовуються наявною в матеріалах кримінального провадження ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 року, якою ОСОБА_7 відсторонено від посади о/у БНОН Ольшанського СВМ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області строком до 02.12.2014 року. Крім цього, слідчий суддя правильно вказав на відсутність у підозрюваного можливості спотворити документи, оскільки кримінальне провадження по збуту наркотичних засобів, слідством вилучено і ксерокопії цього провадження долучені до матеріалів справи. Слідчий суддя також правильно врахував і дані щодо особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, а саме має на утриманні неповнолітню дитину.
Таким чином, обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім запобіжним заходом, а наявність ризиків для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу, слідчим суддею вірно визначено непереконливими.
Також не підлягає задоволенню прохання прокурора про застосування електронних засобів контролю до підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки апеляційний суд, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України не вправі змінювати рішення слідчого судді.
Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст.177, 181, 405, 407, 424, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 1986 р.н. запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 01.12.2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: