Ухвала від 21.10.2014 по справі 667/4757/14-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 667/4757/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Скорик С.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про зобов'язання відповідача зарахувати до її страхового стажу період її роботи на ВАТ «Херсонські комбайни» за період з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року та здійснити перерахунок її пенсії.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3.

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 26 жовтня 1979 року по 15 жовтня 2007 року позивач працювала на ВАТ «Херсонські комбайни» та відповідно до норм ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважалась застрахованою особою в системі пенсійного забезпечення.

При нарахуванні пенсії позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в місті Херсоні не зараховано останній страховий стаж за період роботи з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року у зв'язку з несплатою ВАТ «Херсонські комбайни» за зазначений вище період страхових внесків.

Обставини справи сторонами не оспорюються.

Не погоджуючись з такими діями Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні позивач звернулась до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Так, відповідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 зазначеного вище Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Пунктом 1 частини статті 8 цього ж Закону визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 20 зазначеного Закону визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 зазначеної вище статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 зазначеного вище Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Вказаній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач дійсно працювала в період з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року в ВАТ «Херсонські комбайни», що підтверджується записами в трудовій книжці.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених вище норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також враховуючи, що відповідачем не оспорюється, що позивач дійсно працювала в період з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року в ВАТ «Херсонські комбайни», колегія суддів приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні повинно зарахувати до страхового стажу позивача вказаний період її роботи на ВАТ «Херсонські комбайни».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Посилання апелянта на несплату ВАТ «Херсонські комбайни» за позивача страхових внесків, як на підставу для відмови в зарахуванні до її страхового стажу періоду її роботи на ВАТ «Херсонські комбайни» з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/

Попередній документ
41004379
Наступний документ
41004381
Інформація про рішення:
№ рішення: 41004380
№ справи: 667/4757/14-а
Дата рішення: 21.10.2014
Дата публікації: 24.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: