09 жовтня 2014 року Справа № 1360/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника позивача Бориса А.С.,
представника відповідача Збитковської І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів про стягнення коштів, -
Львівський міський центр зайнятості (далі - Позивач, Львіський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів (далі - Відповідач, Львівська митниця) про стягнення коштів в сумі 19478,54 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року позов задоволено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця, подавши на неї апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову та винести нову про відмову в позові.
Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що переплата коштів позивачем ОСОБА_3 сталася внаслідок неповідомлення останнім Львівського МЦЗ про своє поновлення на роботі. Вини відповідача в здійсненні зайвих виплат немає.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника Позивача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_3 працював на Львівській митниці, наказом Державної митної служби України № 1279-к від 20.06.2012 року припинено його перебування на державній службі в митних органах України.
31.07.2012 року ОСОБА_3 подав до Львівського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості від 31.07.2013 року № НТ120731 ОСОБА_3 був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року ОСОБА_3 було поновлено на роботі та зобов'язано Львівську митницю виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2012 року по 16.10.2012 року середній заробіток у сумі 15 311,52 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року вищевказана постанова залишена без змін.
Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ 130607 від 07.06.2013 року ОСОБА_3 був знятий з обліку як безробітний та йому припинено виплату допомоги по безробіттю.
За період з 31.07.2012 року по 20.05.2013 року ОСОБА_3 Львівським міським центром зайнятості була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 19478,54 грн.
Згідно зі ч. 2 ст. Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.
У передбаченому законом порядку ОСОБА_3 у зв'язку з його звільненням з роботи, було присвоєно статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю.
Згідно з п. п. 2 п. 1 ст. 31 цього ж Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється, в тому числі у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Внаслідок поновлення ОСОБА_3 на роботі в митних органах на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, дану особу було знято з обліку як безробітну та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.
Згідно з п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Таким чином, позивач на законних підставах звернувся до відповідача про стягнення виплачених ОСОБА_3 коштів і будь-які правові підстави для стягнення цих коштів із самого ОСОБА_3 відсутні, оскільки виплата здійснювалась аж до фактичного його поновлення на роботі.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення коштів в сумі 19478,54 грн. саме з відповідача.
Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі № 813/9165/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст виготовлено 10.10.2014 року