09 жовтня 2014 року Справа № 1585/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 813/9074/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудтранс» до Львівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбудтранс» (надалі - ТОВ «Південьбудтранс») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/150142/1 від 19.09.2013 року та стягнення надмірно сплаченої суми, а саме: мито - 11694,80 грн., ПДВ - 25728,57 грн., разом 37423,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору у зв'язку з невірно проведеним декларантом розрахунку митної вартості. Позивач вважає, що ним, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів за основним методом оцінки за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), у зв'язку з чим, митний орган неправомірно та безпідставно відмовив у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість товару за резервним методом та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Зазначає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/150142/1 від 19.09.2013 р. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а суми надмірно сплачених митних платежів підлягають стягненню Державного бюджету України.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. позов задоволено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а тому відповідач не мав правових підстав для використання резервного методу.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Львівська митниця Міндоходів, яка просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТОВ «Південьбудтранс» товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях. На думку, Львівської митниці, задекларована ТОВ «Південьбудтранс» митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено те, що 02.09.2013 року між компанією Firma Uslugowo-Produkcyjno-Handlowa «TRANS-BET» (Продавець) та ТОВ «Південьбудтранс» (Покупець) було укладено контракт № 02-09-13-PL відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах справжнього контракту. Товаром по справжньому Контракту являється транспортний засіб - Бетононасос з бетонозмішувачем IVEKO MAGIRUS 410E47H (номер шасі WJMJ4CS800C04515, рік випуску 2000).
Згідно пункту 2.2. зазначеного контракту вартість автомобіля становить 25000 (двадцять п'ять тисяч) євро.
ТОВ «Південьбудтранс» пред'явило автомобіль - Бетононасос з бетонозмішувачем IVEKO MAGIRUS 410E47H для оформлення до Львівської митниці (митний пост «Скнилів») для митного оформлення.
Вартість даного автомобіля визначено платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 12.09.2013 року та становить 25000 євро.
Позивач надав вантажну митну декларацію (ВМД) № 209150000/2013/017663, в якій задекларовано автомобіль - Бетононасос з бетонозмішувачем IVEKO MAGIRUS 410E47H вартістю у розмірі 25000,00 євро (за офіційним курсом Національного банку України на дату митного оформлення 10,82651900 грн.) та визначив код товару згідно УКТ ЗЕД 8705400000.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації було додано: уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 20908Е0224340 від 17.09.2013 року; облікову картку суб'єкту ЗЕД 600/2013/0000306 від 30.08.2013 р.; міжнародну декларацію на доставку РС ААЕ 7198792 від 16.02.2013 року; накладну СRM від 16.09.2013 року; банківську платіжну накладну від 12.09.2013 року; висновок експертизи № 2520 від 19.09.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) 66.09.2013 року від 16.09.2013 року, контракт (зовнішньоекономічний договір) № 02-09-13-PL від 02.09.2013 р., договір про надання послуг митного брокера № 955 від 17.09.2013 р., сертифікат відповідності UA1.173.0207595-13 від 17.09.2013 року; відбиток штампу Державної екологічної інспекції України № 2730 від 16.09.2013 року; акт фізичного огляду б/н від 18.09.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, наданих до митного оформлення документів, на думку Львівської митниці, не було достатньо для визначення митної вартості товару у зв'язку із чим митним органом сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та експортні ВМД країн відправлення.
19.09.2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/150142/1, згідно якого вартість задекларованого товару митний орган визначив на підставі висновку судової авто товарознавчої експертизи № 2529 від 19.09.2013 року, згідно якого вартість автомобіля Бетононасос з бетонозмішувачем IVEKO MAGIRUS 410E47H становить 35 802 євро.
20.09.2013 року позивачем були надано Львівській митниці повторно вантажну митну декларацію від 20.09.2013 року та пакет документів необхідний для розмитнення товару: уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 20908Е0224340 від 17.09.2013 року; ВМД за якою було відмовлено в митному оформленні № 209150000.2013.017644.001 від 18.09.2013 р.; рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150142/1 від 19.09.2013 р.; облікову картку суб'єкту ЗЕД 600/2013/0000306 від 30.08.2013 р.; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України 209150000/2013/00230 від 19.09.2013 р.; міжнародну декларацію на доставку РС ААЕ 7198792 від 16.02.2013 року; накладну СRM від 16.09.2013 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу А031046BS10 від 24.05.2010 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 12.09.2013 р., рахунок-фактуру (інвойс) 66.09.2013 року від 16.09.2013 року, контракт (зовнішньоекономічний договір) № 02-09-13-PL від 02.09.2013 р.; довідку про відсутність валютних цінностей за межами України № 149 від 05.09.2013 р.; сертифікат відповідності UA1.173.0207595-13 від 17.09.2013 р.; відбиток штампу Державної екологічної інспекції України № 2730 від 16.09.2013 року; акт фізичного огляду б/н від 18.09.2013 року.
На підставі рішення Львівської митниці від 19.09.2013 року ТОВ «Південьбудтранс» додатково сплатило ПДВ і мито за розмитнення автомобіля згідно тарифів в розмірі 37423,37 грн.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (надалі - МК України).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).
Відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У ст. 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з тим, у ч. 3 ст.53 Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.
Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення автомобіля документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.
Крім того, на виконання ч.3 ст. 53 МК України декларант також подав додаткові документи.
Зокрема, декларантом подано висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №2520 від 19.09.2013, згідно якого вартість на кордоні України - без врахування митних платежів та зборів, нерозмитненого і не зареєстрованого в Україні автомобіля «IVECO MAGIRUS 2000 року виготовлення» становить 35802 євро.
Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, то суд вважає, що такий застосовано обґрунтовано.
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
18.09.13 декларантом ТОВ «РАС Логістик» були подані до митного оформлення документи на товар «Транспортний засіб спеціального призначення - Автобетономішалка IVECO MAGIRUS 2000 р.в. з бетононасосом» (МД № 209150000/2013/017644).
На підставі аналізу інформації, що містилась у наданих документах, Відповідачем було встановлено, що відповідно до п. 3.4 Договору №02-09-13-PL від 02.09.2013 року, умовами поставки товару визначено DAP-Львів, що означає, що усі витрати з доставки товару до Львова несе продавець. Однак, у документі контролю доставки від 16.09.13 №209150000/2013/17616 як перевізника вказано фірму покупця - ТОВ «Південьбудтранс» (водій - ОСОБА_2), що свідчить про перевезення товару за власний кошт. Додатково це засвідчує підпис на СМК від 16.09.13 у графі 23 «підпис і печатка перевізника», який візуально належить тій же особі, котра підписалася на фактурі №66/09/2013 від 16.09.13 як особа, уповноважена на отримання фактури від ТОВ «Південьбудтранс».
За таких обставин, має місце подання відомостей про митну вартість товарів, що містять суперечливі дані, а, отже, у Відповідача були підстави для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст.53 МК.
Митним кодексом України (ст.57) визначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між декларантом та митним органом.
З декларантом проведено консультацію (зроблено відповідний запис на роздруку вимоги органу доходів і зборів про надання додаткових документів) у ході якої декларанту було роз'яснено причину необхідності подання додаткових документів, причин невизнання задекларованої митної вартості та відбувся обмін інформацією щодо визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 - 60 МКУ.
При цьому, відповідно до норм статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Проте, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до норм статті 60 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 3 - у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Проте, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Стосовно не застосування Львівською митницею при перевірці заявленої декларантом митної вартості методів №4 та №5:
Відповідно до норм статті 62 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, методу № 4 - у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, визначених Митним кодексом України компонентів.
У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.
У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті.
Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.
Таким чином Метод визначення митної вартості № 4 не був застосований, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою положень частини 2, 3 статті 62 МК України.
Відповідно до норм статті 63 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості, методу №5 - для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Проте посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.
Таким чином Метод визначення митної вартості № 5 не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до статті 63.
Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1-5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод №6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З урахуванням вказаних положень законодавства та відповідно до поданих Позивачем додаткових документів, Львівською митницею було прийнято правомірне рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/150142/1 від 19.09.2013 р., при цьому визначення митної вартості товару ґрунтується на вартості вказаної у висновку судового автотоварознавчого експерта №2520 від 19.09.2013р.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи докази у справі в їх сукупності, дослідивши усі обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 813/9074/13-а скасувати.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудтранс» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська
Повний текст виготовлено 10.10.2014 року