Справа № 2-а-231/11
17 жовтня 2014 року,09 год. Рівненський міський суд
в особі головуючого
судді Кухарця В.М.
при секретарі судового засідання Герасимчук М.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача Троцької І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про перерахунок призначеної пенсії та стягнення недоотриманої пенсії, -
ОСОБА_1 , звернувшись 12.11.2010 р. до суду із адміністративним позовом, просить:
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно з вимогами статей 40, 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон N1058-IV) та підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 ”Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону N1058-IV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, а саме - 1573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 99 коп. та виплачувати в подальшому пенсію відповідно з проведеним перерахунком;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне провести перерахунок коефіцієнту заробітної плати з врахуванням страхового пенсійного стажу ОСОБА_1 за наступні періоди роботи у Військовій частині НОМЕР_1 : з 01.06.1971 р. по 01.10.1971 р. та з 01.07 по 31.07.1973 р.;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне зарахувати пільгове обчислення стажу за період проходження військової служби з 16.07.1961 р. по 12.09.1964 р. та роботи в районах Крайньої Півночі з 30.09.1964 р. по 01.10.1973 р., згідно зі Списком №1 з 03.02.1993 р. по 31.12.1994 р. та Списком №2 з 02.01.1995 р. по 09.02.1996 р. в Кіровоградському орендному підприємстві ”Механомонтаж - 200”;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилася з 01 лютого 2009 року по дату ухвалення судового рішення.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та з мотивів, наведених ним у позовній заяві від 12.11.2010 р., просить задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового розгляду справи представник була повідомлена належним чином - під розпис, повідомлення про причини неприбуття до суду представника від відповідача не надійшло.
З'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Так, прийнятою в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2011 року позов було задоволено частково, а саме:
позовні вимоги про зобов'язання здійснення перерахунку пенсії пенсіонера та виплати недоотриманої пенсії за період із 02 лютого 2009 року по 12 травня 2010 року залишено без розгляду;
зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Рівне провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 13 лютого 2009 року по нормі Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і виплати пенсії за 2008 календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, із суми 1573,99 грн. та провести доплату пенсії в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з 12 травня 2010 року, з урахуванням виплачених сум;
в задоволені позовних вимог про перерахунок коефіцієнту заробітної плати при обчисленні розміру пенсії та про пільгове обчислення стажу відмовлено (а.с.52 - 54).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року було скасовано постанову суду першої інстанції від 17.03.2011 р., в частині відмови у задоволені позову щодо зарахування пільгового обчислення стажу за списками №1 і №2, та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог, а саме - зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Рівне провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши пільгове обчислення стажу згідно списку №1 з 03.02.1993 р. по 31.12.1994 р., списку №2 з 02.01.1995 р. по 09.02.1996 р. в Кіровоградському орендному підприємстві "Механомонтаж-200" та провести відповідні виплати. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с.77, 78).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року було скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.107 - 111).
Враховуючи висновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції були скасовані ухвалені у справі судові рішення, суд приходить до наступних висновків.
На підставі наявних в матеріалах справи копій документів судом встановлено, що з 21 червня 1991 року позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за списком №1, призначену йому за нормами Закону України ”Про пенсійне забезпечення” та перераховану відповідно до ст.43 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З 01 лютого 2009 року відповідачем, за заявою позивача від 13.02.2009 р., було проведено перерахунок його пенсії за ч.4 ст.42 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням заробітку та напрацьованого стажу роботи після призначення пенсії, з яким (перерахунком) позивач не погодився.
Частиною другою статті 40 Закону N1058-IV встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону. Зазначені норми впродовж 2006 - 2008 років зазнавали змін.
Так, частиною другою статті 40 Закону N1058-IV встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. У редакції Закону від 09 липня 2003 року N1058-IV, яка набрала чинності 01 січня 2004 року, зазначена формула була такою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз +... + Кз );
1 2 3 n
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци другий - шостий частини другої статті 40 Закону N1058-IV).
Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону, у редакції Закону від 09 липня 2003 року N1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
З огляду на викладене, під час перерахунку пенсії у формулі Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін.
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону N1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону N1058-IV) .
Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік.
Підпунктом "б" підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону N 1058-IV було викладено в новій редакції:
"Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів".
Цим же Законом (підпункт "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".
Таким чином, з 01 січня 2008 року було змінено показник середньої заробітної плати (доходу) - однієї із складових формули заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та встановлено, що цим показником має бути середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. Також змінено порядок перерахунку пенсії особам, які після призначення пенсії продовжували працювати.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N10-рп/2008, зокрема, положення підпункту "б" підпункту 9, підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відтак, з 22 травня 2008 року відновили дію положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону N1058-IV у первинній його редакції, які й підлягають застосуванню до спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову N530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яким встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону N1058-IV, у редакції Закону від 09 липня 2003 року.
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, в даному випадку застосуванню підлягає Закон N1058-IV, а саме - нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року N107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та які були і залишаються чинними на момент проведення відповідачем перерахунку з 01 лютого 2009 року пенсії позивачу ОСОБА_1 .
Як зазначалося вище, зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, а відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки позивач просить застосувати до спірних правовідносин нормативні положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону N1058-IV, які втратили чинність ще 22 травня 2008 року.
Виходячи з наведеного, при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону N1058-IV враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону N1058-IV неконституційними, оскільки приписами Закону N1058-IV в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Правове розуміння понять ”середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України” та ”показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону N1058-IV враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії” є різними правовими категоріями.
Згідно змісту вищенаведених норм законів, правила частини першої статті 40 Закону N1058-IV при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Отже, середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону N1058-IV і є величиною постійною, незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік відсутні, оскільки цей показник застосовується виключно для призначення пенсії, а застосування його для перерахунку є безпідставним.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області здійснити перерахунок коефіцієнту заробітної плати з урахуванням страхового пенсійного стажу позивача у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: з 01 червня 1971 року по 01 жовтня 1971 року та з 01 липня по 31 липня 1973 року, суд зазначає наступне.
Так, згідно архівної довідки військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 1992 року №9 (а.с.17), з 01 червня по 01 жовтня 1971 року та з 01 липня по 31 липня 1973 року показники заробітної плати відсутні. В травні 1971 року та в червні 1973 року отримана заробітна плата, яка приблизно в п'ять перевищує середньомісячну.
Таким чином, розрахунок заробітної плати позивача за вказаний період проведений відповідачем в порядку, визначеному статтею 40 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Також безпідставними є вимоги позивача в частині зарахування у пільговому обчисленні періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 30 липня по 01 жовтня 1973 року, оскільки згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.11 - 14, запис №11), 30 липня 1973 року позивач був прийнятий на роботу в Рівненський завод азотних добрив, що відповідно з 30 липня 1973 року зараховано до його трудового стажу, а тому вимога про подвійне зарахування трудового стажу за той же період є безпідставною.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 25 березня 1968 року №181 встановлено ще одну категорію осіб та умови, що дають право на пільги: солдатам, матросам, сержантам, старшинам, звільненим починаючи з 1968 року, з військової служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів крайньої Півночі, час здійснення строкової військової служби в цих районах і місцевостях зараховується в стаж роботи, що дає право на отримання пільг, передбачених Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, якщо вони не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби були зараховані на роботу в районах Крайньої Півночі та які заключили письмові трудові договори з підприємствами про роботу на Крайній Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі, що підтверджують право на ті пільги, які були встановлені для тих, що працювали в районах Крайньої Півночі.
Так, з наявної в матеріалах справи копії трудового договору від 01 жовтня 1964 року, укладеного між роботодавцем - військовою частиною НОМЕР_1 та працівником ОСОБА_1 , вбачається (а.с.15, 16), що місцем знаходження цієї військової частини зазначено селище Совєтський Камчатської області. Разом з тим, згідно наданої позивачем в судовому засіданні копії архівної довідки від 17 травня 2011 року №6780, виданої Центральним військово-морським архівом Міністерства оборони Російської Федерації (а.с.122), у період з 12 вересня 1961 року по 16 вересня 1964 року військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Тихоокеанського флоту проходив військовий будівельник ОСОБА_2 . У вказаний період військова частина була дислокована в м.Петропавловськ-Камчатський.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , де він проходив військову службу в період з 16 липня 1961 року по 12 вересня 1964 року, а з 01 жовтня 1964 року працював за трудовим договором, тому слід відмовити, за недоведеністю позовних вимог, у задоволенні позову в частині зарахування до пільгового обчислення стажу періоду проходження строкової військової служби та періоду роботи в районах Крайньої Півночі.
Щодо проведення перерахунку та зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи ОСОБА_1 з 03.02.1993 р. по 31.12.1994 р. на Кіровоградському орендному підприємстві "Механомонтаж-200" електрозварником дугової зварки по шостому розряду, як роботи у діючих цехах із особливо шкідливими умовами праці, а також періоду з 02.01.1995 р. по 09.02.1996 р. за списком №2 електрозварником шостого розряду на монтажі технічного устаткування трубопроводів і зв'язаних з ними металоконструкцій, то у цій частині позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, згідно наявних у справі документів, в судовому засіданні встановлено, що за уточнюючою довідкою від 22.06.2004 року вих. №83, виданою Кіровоградським акціонерним товариством "Механомонтаж-200" (а.с.18), в період з 03.02.1993 р. по 31.12.1994 р. ОСОБА_1 працював електрозварником ручного дугового зварювання, що передбачено Списком №1 (атестація робочих місць не проводилася), в період з 02.01.1995 по 09.02.1996 р. - на посаді електрозварника ручного дугового зварювання на будівельно-монтажних роботах, що передбачено Списком №2 (наказ про атестацію робочих місць №26 від 03.03.1995 p.).
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці від 01 вересня 1992 року №41. Згідно приписів п.4 вказаного Порядку - атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
У своїх запереченнях проти позову ОСОБА_1 відповідач зазначав (а.с.26, 27), що позивач дійсно працював на посадах, що відносяться до Списків №1 та №2 і це підтверджено відповідними документами, але безпідставно не врахував його роботу у вищевказані періоди до пільгового стажу, поклавши на нього вину у не проведенні атестації робочих місць. За таких обставин, в цій частині адміністративний позов підлягає до задоволення.
Таким чином, судом встановлені підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.02.2009 р. та провести виплату такої пенсії з 12 травня 2010 року, тобто в межах встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки про порушення свого права позивач дізнався або повинен був дізнатися ще у квітні 2009 року, що вбачається з відповіді управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на ім'я ОСОБА_1 від 16.04.2009 р. №7470/14 (а.с.6,7).
Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка (різниця) утворилася з 01 лютого 2009 року по дату ухвалення судового рішення, підлягають до задоволення частково, оскільки такі вимоги за період з 01 лютого 2009 року по 12 травня 2010 року повинні бути залишені без розгляду на підставі ч.1 ст.100 КАС України, за відсутності клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням цього клопотання поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Керуючись ст.ст.7, 71, 86, 159, ч.ч.1, 2 ст.160, ст.161, п.2 ч.2 ст.162, ст.163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії, зарахувавши пільгове обчислення стажу згідно списку №1 з 03.02.1993 р. по 31.12.1994 р., списку №2 з 02.01.1995 р. по 09.02.1996 р. в Кіровоградському орендному підприємстві "Механомонтаж-200" та провести відповідні виплати, починаючи з 12 травня 2010 року по дату набрання цією постановою законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.
Головуючий: