10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк В.П.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"15" жовтня 2014 р. Справа № 279/1081/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Кузьменко Л.В.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "08" липня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.07.2014 позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області щодо відмови у призначенні та нарахуванні пенсії за вислугу років на пільгових умовах ОСОБА_4 неправомірними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області зарахувати період роботи ОСОБА_4 з 15 травня 1989 року по 09 червня 2009 року на Коростенському заводі хімічного машинобудування (ПАТ "Хіммаш") до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугу років з моменту її звернення до управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області, а саме з 22 листопада 2013 року.
Необхідно зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав, що відмова Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенського району Житомирської області у призначенні позивачці пільгової пенсії за вислугу років з посиланням на те, що здоровпункт не був акредитований, є безпідставною.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст.197 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ПАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії. Просила суд визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області в призначенні їй пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи на підприємстві ПАТ Коростенський завод хімічного машинобудування" по професії медична сестра здоровпункту та нарахувати і сплатити їй пенсію за вислугу років з дня звернення.
В обґрунтування позову зазначила, що вона відпрацювала 27 років 7 місяців 19 днів на посадах, передбачених п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і вважає, що має право на пенсію на пільгових умовах згідно трудової книжки, адже вона працювала зокрема: з 06.09.1982 року по 01.09.1983 рік у Кривотинській середній школі старшою піонервожатою, де стаж склав 11 місяців 26 днів; з 26.03.1986 року по 14.02.1989 рік у Ємільчинській районній лікарні, завідуючою акушерським відділом с. Кам'янка, де стаж склав 2 роки 10місців 19 днів; з 20.02.1989 року по 01.06.1995 рік у Центральній міській лікарні м. Коростеня, де стаж склав 6 років 3 місяця 12 днів, в цьому числі з 15.09.1989 по 01.06.1995 року переведена без звільнення медичною сестрою здоровпункту заводу Хіммаш; з 01.06.1995 року по 09.06.2009 рік по переводу у ВАТ "Хіммаш" медичною сестрою здоровпункту, де стаж склав 14 років 9 днів; з 10.06.2009 року по 17.05.2012 рік у Центральній міській лікарні м. Коростеня, де стаж склав 2 роки 11 місяців 8 днів; з 03.08.2012 року по 08.02.2013 рік у відділковій лікарні ст. Коростень, де стаж склав 6 місяців 6 днів.
Разом її стаж склав - 27 років 7 місяців 19 днів (тобто трудовий пільговий освітній та медичний стаж, без стаціонарного навчання).
Отже, перебуваючи у трудових відносинах з підприємством ПАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування" з 01.06.1995 року по 09.06.2009 рік по переводу з Коростенської Центральної міської лікарні у ВАТ "Хіммаш" медичною сестрою здоровпункту, вона відпрацювала 14 років 9 днів.
При зверненні 22.11.2013 року до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенського району Житомирської області про призначення їй пільгової пенсії, їй відмовлено у зарахуванні пільгового стажу за період з 01.06.1995 по 09.06.2009 у зв'язку з тим, що підприємство ПАТ "Хіммаш" не представило за цей період сертифікату МОЗ про акредитацію.
Посилання у відмові управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенського району Житомирської області на те, що здоровпункт не був акредитований, вважає безпідставним.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з копією трудової книжки позивач, зокрема працювала: з 6 вересня 1982 року по 1 вересня 1983 року (стаж роботи складає - 11 місяців 26 днів)- у Кривотинській середній школі старшою піонервожатою; з 26 березня 1986 року по 14 лютого 1989 року (стаж роботи складає - 2 роки 10 місяців 19 днів) працювала у Ємільчинській районній лікарні на посаді завідуючої акушерським відділом с. Кам'янка; з 20 лютого 1989 року по 23 квітня 1989 року (стаж роботи складає - 2 місяці 4 дні) працювала у Коростенській центральній міській лікарні на посаді медреєстратора; з 24 квітня 1989 року по 14 травня 1989 року (стаж роботи складає - 1 місяць 12 днів) працювала процедурною медсестрою інфекційного відділення у Коростенській центральній міській лікарні; з 15 травня 1989 року по 1 червня 1995 року (стаж роботи складає - 6 років 17 днів) позивачка працювала медичною сестрою; з 1 червня 1995 року по 9 червня 2009 року (стаж роботи складає - 14 років 9 днів) працювала у ВАТ "Хіммаш" медичною сестрою здоровпункту; з 10 червня 2009 року по 17 травня 2012 року (стаж роботи складає - 3 роки 8 місяців) працювала у Коростенській центральній міській лікарні медичною сестрою приймального відділення; з 3 серпня 2012 року по 8 лютого 2013 року (стаж роботи складає - 6 місяців 6 днів) позивачка працювала у відділковій лікарні ст. Коростень медичним статистиком.
Отже, весь робочий стаж позивачки складає - 27 років 7 місяців 19 днів.
22 листопада 2013 року позивачка звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенського району Житомирської області про призначення їй пільгової пенсії за вислугою років.
Відповідачем відмовлено позивачці у зарахуванні пільгового стажу за період з 1 червня 1995 року по 9 червня 2009 року, тобто 14 років 9 днів у зв'язку з тим, що підприємство ПАТ "Хіммаш" не представило за цей період сертифіката МОЗ про акредитацію.
Згідно з п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ - " право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку…"
За нормами та методикою Пенсійного фонду України при нарахуванні пенсій, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров'я, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 року № 909. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.02 року № 385 затверджено Перелік закладів охорони здоров'я, за п.1.2 якого до амбулаторно-поліклінічних закладів належать пункти охорони здоров'я (здоровпункти). Згідно з приміткою 2 до вищезазначеної постанови, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених зазначеним переліком, дає право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої належності та форми власності цих закладів, в яких проведено державну акредитацію.
Відповідно до ст. 16 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2801-ХІІ) безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Відповідно до частини другої цієї статті заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.
Відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.
Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.
Таким чином, на думку судової колегії, здоровпункт може набути статусу закладу охорони здоров'я лише на підставі державної акредитації.
Судова колегія наголошує, що в матеріалах справи відсутній Акредитаційний сертифікат оздоровчого пункту ПАТ "Хіммаш" (на період з 14.09.2005 по 14.09.2010).
Цей документ не було подано в матеріали справи ні при зверненні до суду з позовом, ні на запит суду апеляційної інстанції.
Зважаючи на наведене, на думку апеляційного суду, робота у вказаному закладі, який не пройшов державну акредитацію, не може зараховуватись до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років .
Верховний Суд України у своїй постанові від 17.09.2013 дійшов правового висновку: до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на певних посадах у закладах охорони здоров"я, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.
Згідно з приписами ст.244-2 КАСУ Рішення Верховного Суду України є обов"язковим, зокрема для всіх судів України. Суди зобов"язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Як вважає колегія, суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки позивачка як медичний працівник має відповідний стаж роботи понад 25 років, тому відповідач як суб'єкт владних повноважень неправомірно відмовив позивачці у призначенні пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд безпідставно задовольнив позов.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова підлягає скасуванню ( має місце невідповідність висновків суду обставинам справи ) з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області задовольнити, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "08" липня 2014 р. скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Л.В. Кузьменко
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501
4-третій особі: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - вул. Ольжича,7,м.Житомир,10003,
5 - Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" - вул.Б.Хмельницького,18,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500,