ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16376/14 07.10.14
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Основа»
Простягнення 25 200,66 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача: Кондратенко М.О. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явились.
Публічне акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» про стягнення 25 200,66 грн.
Ухвалою від 08.08.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено 09.09.2014 р.
09.09.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою від 09.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2014 р.
Ухвалою від 23.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2014 р.
В призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.
Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість по договору оренди № 09/Ф/2013 від 20.12.2012 р. у розмірі 21 594,27 грн., пеню у розмірі 1 991,29 грн. та 3% річних у розмірі 385,06 грн.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 07.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді матеріалів справи встановлено наступне.
Між сторонами у справі 20.12.2012 р. було укладено договір оренди № 09/Ф/2013 нежитлового офісного приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, загальною площею 123,1 кв. м. - кабінет № 210.
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується передати відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, загальною площею 123,1 кв. м. - кабінет № 210, а відповідач зобов'язується прийняти приміщення та використовувати приміщення у відповідності до положень даного договору.
Згідно з умовами п. 3.1. договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказане приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду від 01.01.2013 р.
У відповідності до п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачеві кошти у вигляді наступних платежів: орендна плата (пп. 2.1.1); відшкодування витрат, пов'язаних з електропостачанням (пп. 2.1.2.); відшкодування витрат, пов'язаних з холодним водопостачанням та водовідведенням (пп. 2.1.3.); відшкодування витрат пов'язаних з теплопостачанням (пп. 2.1.4.); відшкодування експлуатаційних витрат (пп. 2.1.5.).
Положення пп. 2.2.1. п. 2.2. договору встановлює, що відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату щомісяця не пізніше 10-го числа поточного місяця.
Враховуючи п. 2.3. договору, обов'язок відповідача щодо сплати орендної плати є безумовним, у зв'язку з чим несвоєчасне отримання орендарем рахунків-фактур не звільняє його від обов'язку сплачувати плату за користування приміщенням у розмірах і у строки, обумовлені цим договором.
Крім того, п. 2.4. договору передбачено, що платежі, визначені п.п. 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5. пункту 2.1. даного договору сплачуються відповідачем щомісяця не пізніше останнього дня поточного місяця, відповідно до рахунків-фактур, виставлених позивачем. Рахунки-фактури позивача, що надаються відповідачу згідно умов даного договору, можуть бути складені і оформлені відповідно до видів відповідних платежів. Відповідач зобов'язується самостійно отримувати вищезазначені рахунки-фактури не пізніше 5-го числа поточного місяця в офісному приміщенні позивача. Несвоєчасне отримання відповідачем рахунків-фактур від позивача, не звільняє відповідача від обов'язку сплутувати грошові кошти у розмірах і у строки, обумовлені цим договором.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Взяті на себе зобов'язання по договору відповідач належним чином мне виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка на день прийняття рішення становить 21 594,27 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 7.2. договору, у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо здійснення платежів за цим договором на користь позивача, відповідач зобов'язується сплатити позивачеві пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення за весь час прострочення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 991,29 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа (м. Київ, вул. Ковпака, 17; код ЄДРПОУ 13669489) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2; код ЄДРПОУ 04012017) 21 594 (дванадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 27 коп. основного боргу, 1 991 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 29 коп. пені, 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 06 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 суму судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.10.2014 р.
Суддя І.О. Домнічева