Справа: № 826/9250/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
14 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, УПФУ у Святошинському районі м. Києва) про:
- визнання незаконними дії відповідача щодо реєстрації, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», запитів ОСОБА_2 від 28.05.2014 року і від 15.06.2014 року на отримання публічної інформації, одержаних 30.05.2014 року і 16.06.2014 року;
- зобов'язання відповідача зареєструвати, відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1242, з урахуванням вимог Порядку складання, подання запиту на публічну інформацію та її отримання у Пенсійному фонді України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 15.08.2011 року №22-1, запити позивача від 28.05.2014 року і від 15.06.2014 року на отримання публічної інформації;
- визнання неправомірними дій відповідача щодо надання запитуваної публічної інформації на запити ОСОБА_2 від 28.05.2014 року і від 15.06.2014 року на отримання публічної інформації з підстав, не передбачених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язання відповідача здійснити розгляд запитів ОСОБА_2 від 28.05.2014 року і від 15.06.2014 року на отримання публічної інформації, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» з прийняттям відповідного рішення про їх задоволення шляхом надання позивачу запитуваного повного документу, а саме: засвідченої належним чином копії виписки з акту первинного огляду МСЕК з обох сторінок;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання роз'яснення про можливість та порядок оскарження відмови в задоволенні запиту про доступ до публічної інформації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.08.2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із запитом про надання засвідченої належним чином копії виписки з акту огляду у МСЕК, який було одержано УПФУ у Святошинському районі м. Києва 30.05.2014 року та зареєстровано за №11/07.
02.06.2014 року на зазначений запит відповідачем надано відповідь №9093/08, до якої долучено першу сторону виписки з акту Сер. ВТЭ-75 №068872 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності.
15.06.2014 року позивач направив відповідачу повторний запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати засвідчену належним чином копію виписки із акту огляду у МСЕК (первинна) з обох сторін. Також позивач зазначив, що на попередній запит було надано запитувану виписку лише з лицьового боку.
Повторний запит одержано відповідачем 16.06.2014 року та зареєстровано за №13/07.
18.06.2014 року відповідачем на вказаний запит надано відповідь №10009/08, в якій повідомлялось, що на другій стороні довідки виписки з акта засвідчення МСЕК зазначено діагноз, який встановлюється відповідною медико-соціальною експертною комісією, де позивач проходив огляд, а тому для отримання даних про це та причину інвалідності, позивачу необхідно звернутися до вищезазначеної установи, а також окремо роз'яснено право ОСОБА_2 звернутись до вищого державного органу в порядку підлеглості або безпосередньо до суду у випадку не згоди з рішенням відповідача, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини між позивачем і відповідачем не поширюються норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», на порушення приписів якого ОСОБА_2 посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти неправомірних дій та бездіяльності відповідача.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
У ч.2 ст.2 статті 2 вказаного Закону встановлено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Передбачене ст.1 Закону України «Про звернення громадян» право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення кореспондується із встановленими статтями 14, 15, 19 цього Закону обов'язками органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, законодавством розмежовано поняття публічної інформації та відомостей, що надаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», а також регламентовані різні правові режими надання суб'єктами владних повноважень на запити осіб інформації вказаних видів.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що копії документів, витребуваних ОСОБА_2 у відповідача шляхом направлення запитів від 28.05.2014 року та від 15.06.2014 року, і відомості, що в них містяться, не становлять загальносуспільного інтересу, не підлягають повідомленню широким масам населення та стосуються виключно стану здоров'я самого позивача, а отже не є публічною інформацією в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
З огляду на це, колегія суддів вважає, що УПФУ у Святошинському районі м. Києва надаючи відповіді на запити позивача від 28.05.2014 року та від 15.06.2014 року в порядку Закону України «Про звернення громадян», діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Більш того, колегія суддів відзначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 зводяться виключно до невиконання відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та жодним чином не стосуються правомірності/протиправності дій УПФУ у Святошинському районі м. Києва, вчинених ним у межах процедури, регламентованої Законом України «Про звернення громадян». При цьому, у ч.4 ст.195 КАС України закріплено, що суд апеляційної інстанції не може переглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Виходячи з цього, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.