Справа: № 810/3347/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
14 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом в.о. прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України до дочірнього підприємства «Спек» приватного підприємства «Учень» про стягнення боргу,
В.о. прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Спек» приватного підприємства «Учень» (далі - відповідач, ДП «Спек» ПП «Учень») про стягнення боргу за адміністративно-господарські санкції та пені у розмірі 6449,26.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за незабезпечення працевлаштування інвалідів у 2013 році відповідача було зобов'язано сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 6380,50 грн. у строк до 15.04.2014 року.
У зв'язку з несплатою ДП «Спек» ПП «Учень» у встановлений строк зазначеної санкції відповідачу було нараховано пеню у розмірі 68,76 грн.
На час пред'явлення позивачем до суду даного адміністративного позову загальна сума боргу ДП «Спек» ПП «Учень» перед Фондом соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України складала 6449,26 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вже сплачено спірну суму боргу.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1,2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання, які використовують найману працю та не виконали норматив робочих місць для інвалідів, сплачувати до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню у разі несвоєчасної сплати таких санкцій.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи та підтверджено самим апелянтом у доводах його апеляційної скарги, на момент розгляду даної справи у суді першої інстанції ДП «Спек» ПП «Учень» у повному обсязі виконало своє зобов'язання зі сплати боргу, про стягнення якого позивач просив суд, а тому в даному випадку відсутні спірні правовідносини, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права, оскільки сплата боргу відповідачем свідчить про примирення сторін, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать приписам чинного адміністративно-процесуального законодавства, оскільки саме по собі виконання відповідачем свого зобов'язання не можна вважати примиренням сторін в розумінні ст.113 КАС України, яке є підставою для закриття судом провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія уддів,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.