ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 вересня 2014 року 17:21 № 826/12871/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю: позивача - ОСОБА_1, та представників: відповідача та третьої особи - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
01 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про:
- визнання дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві протиправними при проведенні перевірки зведеного виконавчого провадження № 33309876, яке здійснює відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві;
- скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві № 168/14 від 18 серпня 2014 року про перевірку виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем перевірка матеріалів зведеного виконавчого провадження № 33309876 проведена неповно, вибірково та упереджено, з порушення норм чинного законодавства, а тому, прийнята за наслідком її проведення постанова від 18 серпня 2014 року № 168/14 підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач - Управління ДВС ГУЮ у м. Києві, в своїх запереченнях просив суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки при проведенні перевірки ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України, а прийнята за наслідками проведеної перевірки постанова - відповідає нормам чинного законодавства.
09 вересня 2014 року протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, третя особа).
Третя особа, в своїх запереченнях просила суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На примусовому виконанні у відділі ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві перебувало зведене виконавче провадження ЗВП № 33309876 по стягненню боргу з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь позивача та юридичних осіб.
За дорученням Державної виконавчої служби України від 06.08.2014 № Б-10240/3.1; Б-10654/3.1; Б-10982/3.1, начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві проведено перевірку матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗВП № 33309876 про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на загальну суму 3 435 022,67 грн., про що винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 168/14 від 18.08.2014 із зазначенням переліку виконавчих дій із урахуванням виконавчих дій проведених в рамках матеріалів виконавчих проваджень по стягненню на користь юридичних осіб.
За результатами перевірки матеріалів зведеного виконавчого провадження, дії державного виконавця Лопатецької Ю.В. відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 33309876 про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на загальну суму 3 435 022,67 грн. визнано такими, що вчинені в порушення вимог статей 11, 37, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, судом встановлено, що 12.09.2014 головним державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження по виконавчим провадженням, які входять до складу зведеного виконавчого провадження на підставі постанови господарського суду мста Києва від 12.02.2014 у справі № 5011-28/10269-2012 про визнання ТОВ «Гриф Девелопмент Інвест» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Незгода з діями відповідача при проведенні вказаної перевірки та прийнятою за її наслідками постановою обумовила звернення позивача з адміністративним позовом до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти вказані в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV) та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Між тим, згідно з частиною 1 статті 83 Закону № 606-ХІV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 6 статті 83 Закону № 606-ХІV контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.
Частиною 7 статті 83 Закону № 606-ХІV передбачено, що забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.
Статтею 84 Закону № 606-ХІV визначено, що здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право:
1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;
2) заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.
Згідно з частиною 1 статті 86 Закону № 606-ХІV посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Механізм витребування і проведення перевірки виконавчих проваджень визначено Порядком витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2004 року № 136/5 (далі - Порядок № 136/5).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 136/5 перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними у пункті 3.1 цього Порядку, може проводитись: за дорученням вищестоящої посадової особи; з власної ініціативи; під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС; при оскарженні у порядку та строки, встановлені Законом № 606-ХІV постанов про перевірку, проведення чи результати перевірки виконавчого провадження, винесених посадовими особами, визначеними пунктом 3.1 цього Порядку.
У пункті 3.8 Порядку № 136/5 передбачено, що про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребовувала, виноситься постанова, що є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами органів ДВС. У постанові підлягають зазначенню: підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження; в мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства; в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.
Таким чином, наведені вище норми законодавства відносять до компетенції відповідача проведення перевірки виконавчого провадження, у разі наявності підстав, передбачених чинним законодавством, прийняття постанови про перевірку виконавчого провадження, а тому її прийняття не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то вимога про визнання протиправними дій Управління ДВС ГУЮ у м. Києві при проведенні перевірки зведеного виконавчого провадження ЗВП № 33309876 не матиме своїм наслідком відновлення такого права, у зв'язку із чим задоволена бути не може.
Щодо вимоги позивача про скасування постанови № 168/14 від 18 серпня 2014 року про перевірку виконавчого провадження, прийнятої Управлінням ДВС ГУЮ у м. Києві, суд зазначає наступне.
З дослідженої під час розгляду справи копії матеріалів зведеного виконавчого провадження встановлено, що 11 січня 2012 року на виконання до державного виконавця відділу надійшов виконавчий напис № 8 від 04.01.2012 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення боргу з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь ТОВ «Інформаційний Центр «Сігма» боргу в сумі 590 000,00 грн. 13.01.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30592503.
10 травня 2012 року на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 2-3706 від 04.05.2012 виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь ОСОБА_1 37 274,82 грн. заборгованості по заробітній платі. Того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32475318.
29 травня 2012 року на виконання до відділу надійшов наказ господарського суду м. Києва № 48/478 від 15.02.2012 про стягнення з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь ТОВ «СГ Консалт» боргу в сумі 2 661 544,22 грн. 31.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32787250, копію якої направлено сторонам.
В зв'язку з невиконанням рішення суду в термін, встановлений для самостійного виконання та керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», 18 червня 2012 року було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ЗВП № 33309876.
Також, 27 липня 2012 року на виконання до відділу надійшов наказ господарського суду м. Києва № 13/478 від 26.07.2012 про стягнення з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 183 478,45 грн. 01.08.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33644523.
07 серпня 2012 в зв'язку з невиконанням рішення суду в термін, встановлений для самостійного виконання та керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного ЗВП № 33309876. Вказане виконавче провадження перебувало на виконанні у державного виконавця Лопатецької Ю.В., якою в період з 15.06.2012 та 07.07.2012 виносились постанови про накладення арештів на кошти боржника та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 02.08.2012 у справі № 5011-28/10269-2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент», в зв'язку з чим, та керуючись п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», 17.09.2012 було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.
Тобто, стадія примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 13/478 від 26.07.2012 про стягнення з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 183 478,45 грн. розпочалася вже після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент», а тому виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню.
Втім, вказана стаття Закону не зупиняє виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, тому 19.09.2012 на розрахунковий рахунок відділу надійшли кошти в сумі 41 052,30 грн., з яких, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», позивачу була перерахована заборгованість по заробітній платі в повному обсязі. 22 листопада 2012 року по вказаному виконавчому провадженню було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного Закону.
Позивач в липні 2014 року направив на адресу Державної виконавчої служби України звернення щодо виконання зведеного виконавчого провадження ЗВП № 33309876 про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на загальну суму 3 435 022,67 грн.
За дорученням голови Державної виконавчої служби України від 06 серпня 2014 року № Б-10240/3.1, № Б-10654/3.1 та № Б-10982/3.1, начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мазуром Ю.С. проведено перевірку матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗВП № 33309876 про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на загальну суму 3 435 022,67 грн., за результатами якої прийнято оскаржувану постанову.
Вказаною постановою дії державного виконавця Лопатецької Ю.В. по примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 33309876 про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент Інвестмент» на загальну суму 3 435 022,67 грн. визнано такими, що вчинені в порушення вимог статей 11, 37, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
З листа, адресованого позивачу від 18 серпня 2014 року (вих. № 23329) вбачається, що притягнути до відповідальності державного виконавця Лопатецьку Ю.В. неможливо, у зв'язку із її звільненням з займаної посади 02 січня 2013 року згідно наказу № 27777/03 від 29 грудня 2012 року, виданого Головним управлінням юстиції у м. Києві.
На думку позивача, в оскаржуваній постанові не наведений короткий зміст всіх проведених виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні та їх відповідність вимогам чинного законодавства.
Втім, дослідивши матеріали зведеного виконавчого провадження та оскаржувану постанову, суд дійшов до висновку, що остання містить: підстави здійснення перевірки, короткий зміст проведених виконавчих дій, висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, крім того, встановлено порушення вимог чинного законодавства та визначено особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо приведення виконавчого провадження у відповідність до вимог Закону № 606-ХІV, що відповідає вимогам пункту 3.8 Порядку № 136/5.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідач правомірно відобразив оскаржуваною постановою обставини та висновки, які стосуються лише тих виконавчих проваджень, у яких позивач є стягувачем, за відсутності скарг інших стягувачів про порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів під час здійснення виконавчих дій.
Також, суд зауважує на тому, що аналіз наведених вище законодавчих актів та дискреційних повноважень відповідача вказує на те, що він зобов'язаний виконати доручення вищестоящої посадової особи.
Такими чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова про перевірку виконавчого провадження від 18 серпня 2014 року № 168/14 прийнята у відповідності та у межах чинного законодавства, а тому підстав для її скасування у суду немає.
Частиною 3 статті 2 КАС передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій при проведенні перевірки та прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.
Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.09.2014 р.