20 жовтня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/2583/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Тищенко М.В.,
за участю представників сторін
від заявника Малая А.В.,
від відповідача Ковальчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» про стягнення податкового боргу, -
04.08.2014 Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась до суду з поданням про стягнення з розрахункових рахунків дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1351550,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації від 19.06.2014 та податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0005792200 є узгодженим.
У судовому засіданні представник відповідача, заперечував проти задоволення даного подання, оскільки в даному випадку наявний спір про право, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи подання та заперечень на нього, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги по поданню не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Суд бере до уваги, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).
Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Таким чином, з огляду на оскарження у касаційному порядку вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, а також положення ст. 59 ПК України, суд приходить до висновку про наявність спору про право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржує правомірність винесення рішень, які містять суму податкового боргу, заявленого до стягнення у даній справі.
Листом Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 № 571/11/13-11 було роз'яснено, що якщо наявність спору про право буде виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в даному випадку вбачається спір про право, а тому неможливо вирішити питання Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» про стягнення податкового боргу в порядку, порушеному за поданням.
Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 по справі № 825/1838/14.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявлені податковим органом вимоги не можуть бути розглянуті в обраному ним порядку.
Керуючись ст.ст. 122, 157, 160, 165, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до дочірнього підприємства «Пассервіс» відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс» про стягнення податкового боргу, - закрити.
Ухвала набирає законної сили у порядок і строк, передбачений ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 24 годин з моменту її винесення.
Суддя Д.В. Лобан