Копія
Справа № 822/2205/14
15 вересня 2014 року 10 год. 50 хв.м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретаріЖуковському Д.Є.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання вимоги протиправно та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якому з урахуванням позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.03.2014 року № 0007411703 (форма "Р") про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (13585,58 грн. за основним платежем та 3396,40 грн. за штрафними фінансовими санкціями);
- визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.03.2014 року № 0005281703 про застосування штрафних санкцій;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.03.2014 року № Ф-1927-17.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт № 260/22-09-17-02/НОМЕР_3 від 11.03.2014 року.
Проведеною перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог:
- п. 177.2, п. 177.3, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), суб'єктом господарювання неправомірно завищено суму валових витрат всього на 90570,50 грн. В результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності на суму 13585,58 грн.;
- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п.п "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб;
- за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів (на доходи) фізичних осіб, що призвело до виникнення заборгованості, згідно із вимогами ст. 129, ст. 130, ст. 131 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) на суму податкового боргу нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожен день календарний день прострочення у його сплаті, в сумі 3,34 грн.;
- порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 та п.2 ч.1 ст. 7, ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями, платником занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 34,7 %, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 31427,79 грн., в т.ч.: за 2011 рік на 2800,29 грн., за 2012 рік - 14747,50 грн., за 2013 рік - 13880,00 грн.;
- п. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI, із змінами та доповненнями, несвоєчасна сплата сум єдиного соціального внеску.
На підставі акту № 260/22-09-17-02/НОМЕР_3 від 11.03.2014 року Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області винесено:
- 11 березня 2014 року вимогу про сплату боргу № 1927-17 на суму 31427,29 грн.;
- 27 березня 2014 року податкове повідомлення - рішення № 000741703 форми "Р" по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 16981,98 грн.;
- 27 березня 2014 року рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005281703 на суму 4160,18 грн.
Позивач, не погодившись із винесеними вимогою про сплату боргу № 1927-17 від 11 березня 2014 року, податковим повідомленням - рішенням № 000741703 форми "Р" від 27 березня 2014 року, рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005281703 від 27 березня 2014 року оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарг вищезазначені рішення податкового органу залишено без змін, а скарги без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу № 1927-17 від 11 березня 2014 року, податкового повідомлення - рішення № 000741703 форми "Р" від 27 березня 2014 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005281703 від 27 березня 2014 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
ОСОБА_3, 18.02.2010 року зареєстрований Кам'янець-Подільською міською радою, як фізична особа - підприємець, код основного виду економічної діяльності - 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах. Взято на облік в контролюючому органі 19.02.2010 року за № 49429.
Судом встановлено, що в акті перевірки відповідач зазначає про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат:
- сплату на придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за період з 12.08.2011 року по 31.12.2013 року всього в сумі 90000,00 грн. (за 2011 рік - 7500,00 грн., за 2012 рік - 42500,00 грн., за 2013 рік - 40000,00 грн.);
- вартість спожитої енергії (за рахунок віднесення до складу валових витрат у березні 2011 року вартості спожитої енергії із ПДВ) в сумі 570,50 грн.
Позивач в судовому засіданні погодився з висновком відповідача, щодо неправомірного завищення суми валових витрат на суму 570,50 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат у березні 2011 року вартості спожитої енергії із ПДВ.
Окрім того, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області вказує, що витрати понесенні на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на придбання ліцензій не відносяться до складу валових витрат, внаслідок чого фізичні особи-підприємці, що здійснюють розрахунки з бюджетом на загальній системі оподаткування не мають права включити зазначені витрати до складу своїх витрат.
Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем придбавалися ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за період з 12.08.2011 року по 31.12.2013 року, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями банку та квитанціями банку.
В подальшому витрати на придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами задекларовано позивачем в податкових деклараціях за 2011 рік № НОМЕР_4 від 04.04.2012 року, за 2012 рік № НОМЕР_5 від 06.02.2013 року, за 2013 рік № НОМЕР_6 від 07.02.2014 року та включено до складу інших витрат.
Відповідно до п.п. 14.1.27 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають:
...- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку...
Згідно із п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до розділу ІІІ пп. 138.10.6 (пункт "ж") п. 138.10 ст. 138 ПК України (із змінами та доповненнями), до складу інших витрат включаються витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.
Проаналізувавши вищевикладене законодавство, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно задекларовано його витрати, які підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, які складені відповідно до умов чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази та враховуючи погодження позивача із частиною податкових зобов'язань (вартість спожитої енергії (за рахунок віднесення до складу валових витрат у березні 2011 року вартості спожитої енергії із ПДВ) в сумі 570,50 грн.) і наявність детального розрахунку податкових зобов'язань за результатами перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції від 27.03.2014 року № 0007411703 в частині нарахованих сум грошового зобов'язання у сумі 16875 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн.).
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції від 27.03.2014 року № 0005281703 в частині застосованого штрафу в сумі 4120,62 грн. (чотири тисячі сто двадцять грн. 62 коп.).
Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції від 11.03.2014 року № Ф-1927-17 в частині вимог у сумі 31229,50 грн. (тридцять одна тисяча двісті двадцять дев'ять грн. 50 коп.).
Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 182 грн.70 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2014 року
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький