10 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3856/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Войтович І.І.,
при секретарі - Сердюк О.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кравченко П.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014 року №0001621702, №0001631702.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що в період з 17.02.2014 р. по 28.02.2014 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки складено акт від 07.03.2014 р. №354/21-03-17-02/НОМЕР_1. На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 р. №0001621702, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 149894,25 грн. Також, прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 р. №0001631702, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) - 11900,00 грн. Вважає, що ДПІ у м. Херсоні застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції (штраф) з порушенням встановленого ст. 250 Господарського кодексу України строку, внаслідок чого оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з наступних підстав. У березні 2014 року ДПІ у м. Херсоні була проведена документальна планова виїзна перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. за наслідками якої складено акт від 07.03.2014 р. №354/21-03-17-02/306621443. На підставі зазначеного акта перевірки були складені податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.03.2014 року №0001621702, №0001631702. Не погоджується з доводами позивача, щодо застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій з порушенням встановленого строку, вважає їх необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на помилковому використанні норм діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
У період з 17.02.2014 р. по 28.02.2014 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки складено акт від 07.03.2014 р. №354/21-03-17-02/НОМЕР_1.
З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (зі змінами та доповненнями) в частині не виконання щоденного друку 35 фіскальних звітних чеків, а саме: не роздруковані фіскальні чеки в робочі дні за 16.01.2011 р., 17.01.2011 р., 05.02.2011 р., 18.04.2011 р., 09.05.2011 р., 05.06.2011 р., 21.06.2011 р., 12.06.2011 р., 16.06.2011 р., 03.07.2011 р., 24.07.2011 р., 26.07.2011 р., 10.08.2011 р., 25.08.2011 р., 01.10.2011 р., 02.10.2011 р., 13.10.2011 р., 26.10.2011 р., 08.11.2011 р., 16.11.2011 р., 21.01.2012 р., 02.02.2012 р., 04.02.2012 р., 18.02.2012 р., 19.02.2012 р., 25.02.2012 р., 09.03.2012 р., 22.03.2012 р., 04.04.2012 р., 08.07.2012 р., 04.11.2012 р., 05.11.2012 р., 06.11.2012 р., 07.11.2012 р., 15.11.2012 р. без торгової виручки за дані дні.
Також, встановлено порушення п.2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів КОРО на підставі фіскальних «Z» - звітів РРО на загальну суму 29978,85 грн.
На підставі висновків акта перевірки позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014 р. №0001621702, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 149894,25 грн.
Також, прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 р. №0001631702, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) - 11900,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Суд звертає увагу на те, що представником позивача в судовому засіданні не спростовувалась суть порушення, єдиною підставою для скасування податкових повідомлень - рішень є застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій з порушенням встановленого строку.
Суд не погоджується з позицією позивача, що ДПІ у м. Херсоні застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції з порушенням встановленого ст. 250 ГК України строку, та зазначає наступне.
Відповідно, до п. 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Контроль за дотриманням вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського; харчування та послуг " №265/95-ВР від 06.07.1995р. (зі змінами та доповненнями) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 згідно ст.. 15 вказаного закону та п. 7.1 зазначеного положення, покладено на органи доходів і зборів України.
Пунктом 113.1 статті 113 ПКУ передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та їх оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Пунктом 114.1 ст. 114 ПКУ встановлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених статтею 102 цього кодексу, тобто не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно- правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків;
Згідно ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.; перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення;
Як зазначено в ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 250 Господарського кодексу України, зазначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Таким чином суд вважає, що вимоги ст.250 Господарського кодексу України не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів, що прямо зазначено у частині другій зазначеної статті.
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому задоволенню не підлягають.
Законом України від 19.09.2013 року 590-VІІ внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зокрема і до Закону України "Про судовий збір". Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки, позивачем при подачі позовної заяви сплачено 323,59 грн. судового збору, а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, і доказів понесення ним інших витрат пов'язаних з розглядом справи суду не надано, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору 2909,30 грн.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2909,30 грн. (Дві тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 30 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2014 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 9.2.1