17 жовтня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/3980/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Христич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Завод Лтава" про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
08 жовтня 2014 року управління пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Завод Лтава" про визнання дій щодо винесення постанови про накладення штрафу в подвійному розмірі на суму 1360 грн. від 22 вересня 2014 року при виконанні виконавчого провадження №44124262 неправомірними та скасування вищевказаної постанови.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність дій державного виконавця при винесенні 22 вересня 2014 року постанови про накладення штрафу, мотивуючи свою позицію тим, що судове рішення управлінням не виконано з поважних причин та підстав для застосування штрафу за невиконання рішення суду не має, так як перерахунок не проведено у зв'язку з незрозумілістю вищевказаного рішення. Крім того, позивач стверджував, що звертався до суду із заявою про роз'яснення порядку виконання рішення, про що було повідомлено відповідача. Вказував на відсутність в управління інформації про рішення, прийняте за результатами розгляду його заяви про роз'яснення судового рішення, що є поважною причиною невиконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ПАТ "Завод Лтава".
Усною ухвалою суду від 17 жовтня 2014 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області замінено належним відповідачем - Управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.
В письмовому відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена правомірно, оскільки державний виконавець діяв у межах повноважень, здійснював виконавче провадження у спосіб і порядок, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Вказував, на те, що рішення суду Управлінням пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області не виконано, а причини його невиконання не є поважними. Зазначив, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі 2а-1670/181/12 зобов'язано, зокрема, УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі здійснити перерахунок розміру сум по відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ "Завод Лтава", включених до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Для примусового виконання вказаного рішення 12 червня 2014 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-1670/181/12.
23 липня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у кіровоградській області Красною А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44124262, надано семиденний строк на самостійне виконання постанови (а.с. 8).
29 липня 2014 року Управлінням пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області направлено клопотання про відкладення проведення виконавчих дій, яке останній обгрунтовував зверненням у порядку статті 170 КАС України до Полтавського окружного адміністративного суду за роз'ясненням судового рішення (а.с. 10).
04 серпня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій ВП№ 44124262 до 15 серпня 2014 року (а.с. 12).
10 вересня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн. ВП№44124262 (а.с. 17 зворотній бік) та направлено вимогу щодо виконання рішення суду, якою зобов'язано позивача протягом п'яти днів з моменту отримання вимоги виконати рішення суду (а.с. 17).
22 вересня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360 грн. ВП№44124262 (а.с. 6).
Позивач не погодився із діями відповідачів та з винесеною постановою від 22 вересня 2014 року та оскаржив їх до суду.
Згідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою статті 27 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, 23 липня 2014 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44124262 та надано семиденний строк на самостійне виконання постанови.
Відповідно до частини 1 статті 89 Закону № 606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За невиконання у встановлений строк рішення суду без поважних причин постановою державного виконавця від 10 вересня 2014 року накладено на УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с.17 зворотній бік).
Згідно частини другої статті 89 Закону № 606 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
22 вересня 2014 року постановою державного виконавця накладено на позивача штраф у розмірі 1360 грн. (а.с. 6).
Посилання позивача про неможливість виконати рішення суду у зв'язку з його незрозумілістю як на доказ протиправності постанови про накладення штрафу суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Складовою принципу верховенства є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву: "Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)" (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: "Гасан і Чеус проти Болгарії").
Крім того, зі змісту ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року про відмову у задоволенні заяви УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі про роз'яснення судового рішення слідує, що в поданій заяві управління вказувало на перебування в нього на обліку лише 1 колишнього працівника ПАТ "Завод Лтава" ОСОБА_2 (а.с. 63-65). Відтак твердження позивача про не зазначення у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року осіб, які б перебували на обліку в УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі та відносно якої порушено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що є перешкодою для його виконання, суд вважає безпідставними.
Також на підставі відомостей, що внесені до інформаційної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі належним чином повідомлялося про розгляд 21 серпня 2014 року заяви про роз'яснення судового рішення, та надіслало заяву про розгляд справи за відсутності його представника. До суду із запитом про результати розгляду заяви УПФУ в м. Світловодську та Світловодському районі звернулося лише через 17 днів - 08 вересня 2014 року, доказів вжиття заходів щодо отримання інформації про результати розгляду заяви в телефонному режимі, за допомогою факсимільного зв'язку чи шляхом направлення запиту відразу після судового засідання матеріали справи не містять. У зв'язку з цим, суд вважає невмотивованими твердження позивача про необізнаність щодо результатів розгляду його заяви про роз'яснення судового рішення.
При цьому, судом також прийнято до уваги, що відсутність представника позивача під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення від 23 листопада 2012 року та необізнаність про рішення суду, прийняте за результатами розгляду заяви про роз'яснення, не може бути визнано поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що за своїм характером є або бездіяльністю, або юридично неспроможною дією і не вказує на належне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення.
Посилання позивача на направлення державному виконавцю повідомлення від 08 вересня 2014 року про неможливість виконати рішення суду з посиланням на відсутність інформації щодо наслідків розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, як на доказ неправомірності дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу, суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 35 Закону № 606 за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
На виконання приписів вказаної норми, при отриманні заяви управління від 29 липня 2014 року (а.с. 10) 04 серпня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 15 серпня 2014 року (а.с.12).
Доводи позивача про направлення 08 вересня 2014 року факсимільної копії заяви про відкладення провадження виконавчих дій матеріалами справи не підтверджуються, оскільки у журналі реєстрації передачі документів засобами факсимільного зв'язку міститься запис про направлення 08 вересня 2014 року до відповідача відповіді на ПАТ "Завод Лтава" (а.с.43), зміст якого унеможливлює встановити, яка саме відповідь направлена та по якому виконавчому провадженню. Запис про направлення відповідачу саме заяви про відкладення виконавчих дій у журналі відсутній.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем 08 вересня 2014 року направлено на адресу управління простим листом, без повідомлення про направлення та вручення поштових відправлень заяви про відкладення провадження виконавчих дій, яке отримано управлінням 15 вересня 2014 року. При цьому, суд зазначає, що відкладення провадження виконавчих дій, в силу статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", є правом державного виконавця, та здійснюється за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження.
Таким чином, наведені позивачем обставини в обґрунтування заявленого позову не впливають на обов'язок боржника щодо обов'язкового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в порядку, визначеному спеціальним законом.
Інших доводів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог не наведено.
Відповідно до статті 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області при винесенні спірної постанови та вимоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову управління пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Завод Лтава" про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року.
Суддя С.О. Удовіченко