Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
15 жовтня 2014 року справа №П/811/3330/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою про визнання протиправними дій Управління стосовно неналежного розгляду звернення щодо передачі у власність земельної ділянки, право на яку визнано державою у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.
Водночас, прохала суд зобов'язати відповідача повторно розглянути її звернення.
Управління позову не визнало та зазначило, що рішення суду, яке надала ОСОБА_1, не зобов'язувало вчиняти дії стосовно прийняття рішення про відведення земельної ділянки у її власність (а.с.19-20).
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 14 вересня 2001 року позивач одержала свідоцтво про право на спадину за заповітом (а.с.26).
Предметом спадкування стало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарської корпорації «Україна» (далі - Підприємство) Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, розміром 7,07 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості.
12 травня 2005 року розпорядженням №320-р Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Адміністрація) позивачу передано у власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 6,85 га ріллі із земель Підприємства (а.с.6-8).
Розпорядженням Адміністрації від 30 грудня 2005 року №1049-р до попереднього розпорядження внесено зміни (а.с.6-8).
Змін зазнав номер земельної ділянки.
ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку НОМЕР_2
Однак, ще 14 березня 2002 року власником цієї земельної ділянки стала ОСОБА_2 (а.с.6-8).
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2014 року скасовано згадані розпорядження Адміністрації та визнано недійсним державний акт позивача на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 (а.с.6-8).
Причиною скасування є не відсутність у ОСОБА_1 права, а помилка при визначенні місця розташування земельної ділянки.
Разом з тим, суд зобов'язав Адміністрацію виділити та передати у власність позивача іншу земельну ділянку такого ж розміру.
У судовій справі територіальний підрозділ Управління виступав, як третя особа, і не повідомив, що питання виділення земельної ділянки відносить до компетенції Управління.
Рішення суду не оскаржувалось в апеляційному порядку.
18 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про передачу у власність земельної ділянки, надавши копію згаданого рішення суду (а.с.10).
03 вересня 2014 року Управління прийняло рішення про відмову у задоволенні заяви, оскільки рішення суду не зобов'язує його вчиняти дії стосовно передачі у власність земельної ділянки (а.с.11).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, предметом судового розгляду є не дії відповідача, а рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про передачу у власність земельної ділянки.
Дійсно, рішення суду не зобов'язувало Управління вчиняти дії стосовно передачі у власність земельної ділянки, однак такий обов'язок є наслідком визнання державою права ОСОБА_1 на земельну частку (пай), що знайшло відображення у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.
У рішенні суду жодним чином не поставлено під сумнів законність такого права.
Більше того, суд зазначив, що причиною визнання недійсним державного акту про право власності позивача на земельну ділянку (виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) є помилка Управління при оформлені правоустановлюючого документа.
З 01 січня 2013 року відповідно до приписів частини 4 статті 122 Земельного кодексу України Адміністрація втратила повноваження щодо передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, оскільки це право передано центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Отже, одержавши заяву ОСОБА_1, у Управління виник обов'язок усунути помилку, яку допустило Управління.
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення відповідач навіть не намагався розібратись у сутті заяви позивача.
А тому, рішення Управління є незаконним, оскільки прийнято нерозсудливо (порушення припису пункту 5 частини 3 статті 2 КАС України).
Таким чином, позов належить задовільнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 03 вересня 2014 року, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18 червня 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 червня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 73,10 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2014 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей