"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/91169/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2011
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011
у справі № 2а/1770/2199/2011 Рівненського окружного адміністративного суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Івано-Долинський спецкар'єр»
до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011, позов задоволено: визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення - рішення Костопільської МДПІ від 06.05.2011 № 000342341, № 0000352341, № 0000362341, № 0000372341.
У касаційній скарзі Костопільська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на прибуток, податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 18.04.2011 № 317/23/05471862, про порушення позивачем норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Внаслідок вказаних порушень, за висновками акту перевірки, позивачем завищено валові витрати у податковому обліку за ІІІ квартал 2008 року на суму 1890,00 грн. та податковий кредит за вересень 2008 року на 378,00 грн. за наслідками господарський операцій з ТОВ «Західтехноальянс» щодо поставки металопродукції з огляду на не підтвердження первинними документами (подорожній лист вантажного автомобіля містить недоліки); завищено податковий кредит у податковому обліку за грудень 2010 року та січень 2011 року на 2930,00 грн. та 2405,00 грн. відповідно за наслідками господарських операцій з поставки позивачу ТОВ «Технобудінвест» автозапчастин, які не підтверджуються первинними документами (товарно-транспортні накладні, подорожній лист вантажного автомобіля та акти приймання передачі транспортних послуг містять недоліки); завищено податковий кредит у податковому обліку за вересень 2008 року на 350378,00 грн. за наслідками господарських операцій з поставки позивачу ТОВ «ПБК «Вертикаль» обладнання (дробилка СМД-111А) з огляду на відсутність доказів транспортування товару та ознак фіктивності вказаного постачальника; завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 296478,00 грн. у податковому обліку за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року у зв'язку з безпідставним нарахуванням їх на суму об'єкта основних фондів (дробилки СМД-111А), придбаного у ТОВ «ПБК «Вертикаль». Внаслідок вказаних порушень, за висновком податкового органу, позивач занизив податок на додану вартість за вересень 2008 року на суму 155212,00 грн.; завищив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 198096,00 грн. у податковому обліку за жовтень 2008 року, січень 2011 року; завищив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 5335,00 грн. у податковому обліку за грудень 2010 року та січень 2011 року; занизив податок на прибуток у податковому обліку за ІІІ квартал 2008 року, ІІ,ІІІ, ІV квартали 2009 року на загальну суму 74593,00 грн.
На підставі акта перевірки МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 06.05.2011: № 000342341 - про зменшення у податковому обліку ВАТ «Івано-Долинський спецкар'єр» за жовтень 2008 року та січень 2011 року сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 195166,00 грн. та 2930,00 грн. відповідно; № 0000352341 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 111889,50 грн., у тому числі: 74593,00 грн. - основний платіж, 37296,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000362341 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 232880,00 грн., у тому числі: 155212,00 грн. - основний платіж, 77606,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000372341 - про зменшення від'ємного значення чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року на 2405,00 грн.
У судовому процесі встановлено, що позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за вересень 2008 року, грудень 2010 року, січень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «ПБК «Вертикаль» за наслідками господарських операцій з поставки дробилки СМД-111А; ТОВ «Технобудінвест» - автозапчастин; а також валові витрати та податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ «Західтехноальянс» за операціями з поставки металопродукції. Крім того, позивач на підставі документів первинного обліку, виписаних за наслідками господарськими операцій з ТОВ «ПБК «Вертикаль», збільшив балансову вартість основних фондів на 1750000,00 грн., нарахувавши на цю величину в податковому обліку за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року амортизаційні відрахування за ставкою 6 %.
Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).
Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).
Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Доводячи відсутність реального характеру поставки між позивачем та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» дробилки СМД-111А, податковий орган посилається на відсутність у цього товариства достатньої кількості трудових ресурсів, основних фондів та обладнання для здійснення господарської діяльності, формування ним податкового кредиту за господарськими операціями з юридичними особами з ознаками фіктивності (ПФ «С.В.І», ТОВ «Євробуд +», ТОВ «Хорда - 1», ТОВ «Ідфуі»).
На підставі досліджених в судовому процесі доказів, а саме: видаткових та податкових накладних, накладних на відпуск товару, платіжних доручень, акту приймання-передачі, акту введення в експлуатацію дробилки, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, наказу на демонтаж дробилки, акту приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) з перевезення, товарно-транспортних накладних, шляхових листів вантажного автомобіля, журналів реєстру видачі довіреностей, накладних на вантаж (а.с. 55-108), суди попередніх інстанцій встановили факти поставки позивачу ТОВ «ПБК «Вертикаль» дробилки СМД-111А, ТОВ «Західтехноальянс» - металопродукції, а ТОВ «Технобудінвест» - автозапчастин; їх транспортування та подальше використання у господарській діяльності позивача. З огляду на ці встановлені у справі обставини суди зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність збільшення позивачем у податковому обліку за наслідками господарських операцій з вказаними постачальниками валових витрат та податкового кредиту відповідних податкових періодів. Оцінка цих доказів судами відповідає нормам статті 86 КАС України.
Даючи оцінку недолікам документів, наданих позивачем на підтвердження факту транспортування товарів, поставлених ТОВ «Західтехноальянс» та ТОВ «Технобудінвест», суди обгрунтовано визнали їх такими, що не впливають на правомірність формування позивачем на їх підставі валових витрат та податкового кредиту, з огляду на наявність інших доказів реального характеру поставок.
На основі встановлених у судовому процесі обставин реального характеру поставки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» позивачу дробилки суди, застосувавши норми Закону № 334/94-ВР, зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність збільшення позивачем вартості основних фондів, а отже і про правомірність збільшення суми амортизаційних відрахувань в податковому обліку, нарахованих на балансову вартість основних фондів 3 групи.
Відповідно до абзацу першого підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі (підпункт 8.1.2 цього пункту).
Доводи касаційної скарги правильність цього висновку судів не спростовують, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: О.А. Веденяпін
В.П. Юрченко