"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/42257/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011
у справі № 2а/0570/5160/2011 Донецького окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд»
до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції
про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Слов'янської ОДПІ від 21.03.2011 № 00003717470.
У касаційній скарзі Слов'янська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 04.03.2011 № 765/17-311-20344859. Згідно з цими висновками позивач порушив норми підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV) внаслідок несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000371740/0, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 ст.54 та пункту 127.1 ст.127 Податкового кодексу України (ПК) застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: податок з доходів найманих працівників у сумі 21840,01 грн.
У судовому процесі встановлено, що заборгованість із податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2009 становила 29119,57 грн., станом на 31.12.2010 - 48222,40 грн. Цей залишок був сплачений позивачем згідно платіжних доручень від 21.01.2011 у сумі 4000,00 грн., від 26.01.2011 у сумі 5000,00 грн. та від 16.02.2011 у сумі 47200,00 грн.
Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст.8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 цієї статті).
Відповідно до підпункту 127.1 ст. 127 ПК ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу..
Пунктом 113.3 ст.113 цього Кодексу встановлено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.
Разом із тим, норми Закону № 889-IV не визначали порушення строків утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб, встановленого підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 цього Закону як правопорушення.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Однак, пунктом 1 підрозділу 1 Розділу XX «Перехідних положень» ПК встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що передумовою застосування до податкового агента, який мав податковий борг із податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011, заходів відповідальності, встановлених ПК є відображення таким податковим агентом у податковому розрахунку за І квартал 2011 року. Отже, враховуючи те, що штраф до позивача застосований 21.03.2011, тобто до спливу 1 кварталу 2011 року, ці санкції були застосовані всупереч нормам пункту 1 підрозділу 1 Розділу XX «Перехідних положень» ПК.
Доводи касаційної скарги правильність цього висновку судів не спростовують, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: О.А. Веденяпін
В.П. Юрченко