"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/89571/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області до Відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти Гусятинської РДА) про стягнення коштів за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління (далі - КРУ) в Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року
У березні 2010 року КРУ в Тернопільській області в Тернопільському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Відділу освіти Гусятинської РДА про стягнення коштів.
Просило стягнути зайво нараховану та виплачену заробітну плату на загальну суму 23 715,39 грн. за фактично невідпрацьований робочий час за періоди серпень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року та січень-червень 2009 року вчителям ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позов КРУ в Тернопільській області задоволено.
Стягнуто з Відділу освіти Гусятинської РДА 23 715,39 грн. у дохід районного бюджету.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року апеляційну скаргу Відділу освіти Гусятинської РДА задоволено.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог КРУ в Тернопільській області.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції КРУ в Тернопільській області подало касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ревізією з питань наявності фактів оплати праці за не відпрацьований час встановлено, що в порушення статті 94 Кодексу законів про працю України, статті 1 Закону України "Про оплату праці" при фактичному перебуванню за межами України вчительці початкових класів ОСОБА_4 з 27 вересня 2008 року по 01 лютого 2009 року, виховательці групи продовженого дня ОСОБА_5 з 01 серпня 2007 року по 01 червня 2009 року, вчительці інформатики ОСОБА_6 з 25 лютого 2008 року по 16 липня 2008 року проведено нарахування та виплату заробітної плати в сумі 17 406,25 грн. та сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 6 309,14 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні законодавчо визначені підстави надавати висновки в сфері трудових правовідносин.
Така правова позиція суду є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові засади діяльності визначено нормами Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні", зокрема статтею 10 цього Закону встановлено виключений перелік прав органів Державної контрольно-ревізійної служби в Україні.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача відсутня компетенція у сфері трудових відносин і посадові особи відповідача не мають повноважень робити за результатами проведених ним ревізій висновки щодо порушення або додержання керівником підконтрольної установи вимог законодавства про працю, зокрема норм Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів вважає, що апеляційним судом у цій справі повно та всебічно встановлені обставини, а його висновок відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області до відділу освіти Гусятинської районної державної адміністрації про стягнення коштів - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.